Науковий журнал Педагогічний процес: Теорія і практика

СИНДРОМ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ В МЕДИКО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ФАХІВЦІВ-ПОЧАТКІВЦІВ
https://doi.org/10.28925/2078-1687.2019.3-4.161167

У статті обґрунтовано актуальність дослідження синдрому професійного вигорання серед медичних працівників, які займаються науково-педагогічною діяльністю; наведено приклади запровадження курсів з профілактики емоційного вигорання в системі курсу підвищення кваліфікації серед закладів післядипломної освіти України; окреслено ключові моменти виникнення, розвитку та місця синдрому емоційного вигорання у Міжнародній класифікації хвороб та поведінкових розладів 10-го і 11-го перегляду; висвітлено результати дослідження емоційного вигорання у педагогів та лікарів вітчизняними авторами; представлено результати дослідження синдрому професійного вигорання у науково-педагогічних співробітників за допомогою методики «Синдром вигорання в професіях системи «людина – людина»; проаналізовано особливості структури синдрому професійного вигорання за основними параметрами: емоційне виснаження, деперсоналізація, редукція особистих досягнень у науково-педагогічних працівників з стажем роботи від 1 до 5 років.
Ключові слова: деперсоналізація; емоційне вигорання; емоційне виснаження; професійна деформація; психодіагностичні методики; редукція особистих досягнень.

Література

• Водопьянова Н. Е. Синдром выгорания: диагностика и профілактика. Санкт-Петербург: Питер. 2008. 336 с.

• Лисенко О. Ю. Удосконалення професійної компетентності викладачів як передумова якісної медичної освіти. Педагогічний процес: теорія і практика. 2018. № 1–2. C. 51–56. DOI: https:// doi.org/10.28925/2078-1687.2018.1-2.516.

• Мазепа Ю. С., Піщиков В. А., Сидоренко О. О. Діагностика синдрому професійного вигорання лікарів багатопрофільного закладу охорони здоров’я. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2016. № 4. С. 67–69. 

• Максименко С. Д. Синдром «професійного вигорання» та професійна кар’єра працівників освітніх організацій: гендерні аспекти. Київ: Міленіум, 2004. 264 с.

• Рогач І. М., Качала Л. О., Погоріляк Р. Ю., Чопей К. І. Навчально-методичний посібник для лікарів – інтернів та курсантів підвищення кваліфікації закладів (факультетів) післядипломної освіти зі спеціальності «Організація і управління охороною здоров’я». Ужгород, 2012. 38 с.

• Современные проблемы исследования синдрома выгорания у специалистов коммуникативных профессий: коллективная монография / В. В. Лукьянов (ред.). Курск: КГУ, 2008. 336 с.

• Царенко А. В., Шекера О. Г., Губський Ю. І., Бондарчук А. М., Злотник А. А., Криничний Ю. В.

• Освіта медичних працівників (до- і післядипломна) з питань паліативної допомоги з метою попередження професійного вигорання. Здоров’я суспільства. 2015. Т. 4. № 1–2. С. 27–34.

• Шпичак І. П. Спецкурс «Попередження емоційного вигорання педагогів». Рівне: Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. 2017. 52 с.

• Эмоциональное выгорание: какие профессии под прицелом. 2017. Международный кадровый портал hh.ua. URL: https://kiev.hh.ua/article/20456 (дата звернення: 20.05.2019).

• Core competencies in palliative care: an EAPC White Paper on palliative care education – part 1. European Journal of Palliative Care. 2013. Vol. 20 (2). P. 86–91.

• Core competencies in palliative care: an EAPC White Paper on palliative care education – part 2. European Journal of Palliative Care. 2013. Vol. 20 (3). P. 140–145.

• Freudenberger H. J. Staff burn-out. Journal of Social Issues. 1974. Vol. 30. P. 159–166.

• Grau A., Suñer R., García M. M. Burnout syndrome in health workers and relationship with personal and environmental factors. Gaceta Sanitaria. 2005. Vol. 19 (6). Р. 463–470.DOI: 10.1016/S0213-9111(05)71397-2.

• Maslach C. Job burnout – how people cope. Public Welfare. 1978. Vol. 36. Issue 2. P. 56–58.

• Maslach C., Jackson S. E., Leiter M. P. Maslach burnout inventory manual. Menlo Park, CA: Mind Garden, 2010. 52 р.

• Recommendations of the European Association for Palliative Care for the Development of postgraduate Curricula leading to Certification in Palliative Medicine. Milano: EAPC. 2009. 44 p.

• World Health Organization. International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems. 10th Revision (ICD-10). Geneva: WHO. 2003.

• World Health Organization. International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems. 11th Revision (ICD-11). URL: https://icd.who.int/browse11/l-m/en#/http%3a%2f%2fid. who.int%2ficd%2fentity%2f1249056269 (дата звернення: 12.08.2019).

References

• Vodop’janova, N. E. (2008). Sindrom vygoranija: diagnostika i profіlaktika [Burnout Syndrome: Diagnosis and Prevention]. Saint Petersburg, Russia: Piter (rus).

• Lysenko, O. Ju. (2018). Udoskonalennja profesijnoji kompetentnosti vykladachiv jak peredumova jakisnoji medychnoji osvity [Improving the professional competence of teachers as a prerequisite for quality medical education]. Pedaghoghichnyj proces: teorija i praktyka, 1–2, 51–56. DOI: https://doi. org/10.28925/2078-1687.2018.1-2.516 (ukr).

• Mazepa, Yu. S., Pishhykov, V. A., Sydorenko, O. O. (2016). Diagnostyka syndromu profesijnogo vygorannya likariv bagatoprofilnogo zakladu okhorony zdorovya [Diagnosis of Professional Burnout Syndrome for Doctors at a Multidisciplinary Health Care Facility]. Zdobutky klinichnoyi i eksperymentalnoyi medycyny, 4, 67–69 (ukr).

• Maksymenko, S. D. (2004). Syndrom «profesijnogho vyghorannja» ta profesijna karjera pracivnykiv osvitnikh orghanizacij: ghenderni aspekty [Professional burnout syndrome and the professional careers of educational organizations: gender]. Kyiv, Ukraine: Milenium (ukr).

• Rogach, I. M., Kachala, L. O., Pogorilyak, R. Yu., Chopej, K. I. (2012). Navchalno – metodychnyj posibnyk dlya likariv – interniv ta kursantiv pidvyshhennya kvalifikaciyi zakladiv (fakultetiv) pislyadyplomnoyi osvity zi specialnosti «Organizaciya i upravlinnya oxoronoyu zdorovya» [Training manual for physicians – interns and cadets of advanced training of institutions (faculties) of postgraduate education in the specialty «Organization and management of health care»]. Uzhgorod, Ukraine (ukr).

• Lukjanov, V. V. (Ed.). (2008). Sovremennye problemy issledovanija sindroma vygoranija u specialistov kommunikativnyh professij: kollektivnaja monografija [Current problems of the study of burnout syndrome among specialists in communicative professions: a collective monograph]. Kursk, Russia: KGU (rus).

• Czarenko, A. V., Shekera, O. G., Gubskyj, Yu. I., Bondarchuk, A. M., Zlotnyk, A. A., Krynychnyj, Yu. V. (2015). Osvita medychnykh pracivnykiv (do- i pislyadyplomna) z pytan paliatyvnoyi dopomogy z metoyu poperedzhennya profesijnogo vygorannya [Training of medical professionals (pre- and postgraduate) in palliative care to prevent professional burnout]. Zdorovya suspilstva, 4 (1–2), 27–34 (ukr).

• Shpychak, I. P. (2017). Speczkurs «Poperedzhennya emocijnogo vygorannya pedagogiv» [Special course «Prevention of emotional burnout of teachers»]. Rivne, Ukraine: Rivnenskyj oblasnyj instytut pislyadyplomnoyi pedagogichnoyi osvity (ukr).

• Jemocional’noe vygoranie: kakie professii pod pricelom [Emotional burnout: which professions are under the gun] (2017). Mezhdunarodnij kadrovij portal hh.ua. Retrieved from https://kiev.hh.ua/ article/20456 (rus).

• Core competencies in palliative care: an EAPC White Paper on palliative care education – part 1 (2013). European Journal of Palliative Care, 20 (2), 86–91 (eng).

• Core competencies in palliative care: an EAPC White Paper on palliative care education – part 2. (2013). European Journal of Palliative Care, 20 (3), 140–145 (eng).

• Freudenberger, H. J. (1974). Staff burn-out. Journal of Social Issues, 30, 159–166 (eng).

• Grau, A., Suñer, R., García, M. M. (2005). Burnout syndrome in health workers and relationship with personal and environmental factors. Gaceta Sanitaria, 19 (6), 463–470. DOI: 10.1016/S0213-9111(05)71397-2 (eng).

• Maslach, C. (1978). Job burnout – how people cope. Public Welfare, 36 (2), 56–58 (eng).

• Maslach, Ch., Jackson, S. E., Leiter. M. P. (2010). Maslach burnout inventory manual. Menlo Park, CA, USA: Mind Garden (eng).

• Recommendations of the European Association for Palliative Care for the Development of postgraduate Curricula leading to Certification in Palliative Medicine (2009). Milano, Italy: EAPC (eng).

• World Health Organization. International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems. 10th Revision (ICD-10) (2003). Geneva, Switzerland: WHO (eng).

• World Health Organization. International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems. 11th Revision (ICD-11) (2019). Retrieved from https://icd.who.int/browse11/l-m/en#/ http%3a%2f%2fid.who.int%2ficd%2fentity%2f1249056269 (eng).