Сторінка 13 з 15

 Інна Власова

ORCID iD 0000-0003-3532-3136

кандидат економічних наук, доцент, докторант, Інститут вищої освіти НАПН України,
вул. Бастіонна, 9, 01014 Київ, Україна,
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI: 10.28925/2078-1687.2019.1-2.100105

АВТОНОМІЯ УНІВЕРСИТЕТІВ: АНАЛІЗ МІЖНАРОДНИХ ДОКУМЕНТІВ

Стаття присвячена виявленню тенденцій розвитку вищої освіти на основі аналізу ключових аналітичних документів наступних міжнародних організацій у сфері вищої освіти: Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО)), Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)), Світового банку, Європейської асоціації університетів. Встановлено наступні тенденції розвитку систем вищої освіти у країнах Європи: актуалізація ролі вищої освіти у забезпеченні конкурентоспроможності країн у світовому економічному співтоваристві; зростання конкуренції між університетами в ринкових умовах та контролю за ефективним використанням державних фінансових ресурсів; зростання вимог до якості вищої освіти; децентралізація управління закладами вищої освіти; розвиток інституційної автономії та академічної свободи; взаємозв’язок інституційної автономії, підзвітності та відповідальності за якість вищої освіти; зміна освітньої парадигми в частині визнання навчання та викладання як ключових інституційних пріоритетів.

Ключові слова: автономія університету; академічна свобода; аналітичні документи; децентралізація управління у сфері вищої освіти; конкуренція; підзвітність; тенденції розвитку вищої освіти; якість вищої освіти.


References

Estermann, T., & Nokkala, T. (2009). University autonomy in europe I: Exploratory study, European University Association. Retrived from https://eua.eu/downloads/publications/university%20autonomy%20in%20 europe%201%20-%20exploratory%20study%20.pdf (eng).

European Commission/EACEA/Eurydice (2018). The European Higher Education Area in 2018: Bologna Process Implementation Report. Luxembourg: Publications Office of the European Union. Retrived from https://publications.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/2fe152b6-5efe-11e8-ab9c01aa75ed71a1/language-en?WT.mc_id=Selectedpublications&WT.ria_c=677&WT.ria_f=706&WT. ria_ev=search (eng).

OECD (2003). Education Policy Analysis. Chapter 3: Changing Patterns of Governance in Higher Education. Retrived from http://www.oecd.org/education/school/educationpolicyanalysis-2003edition.htm (eng).

OECD (2008). Tertiary Education for the Knowledge Society. Vol. 1 : Special features: Governance, Funding, Quality. Retrived from http://www.oecd.org/education/skills-beyond-school/thematicrevie woftertiaryeducation.htm (eng).

World Bank (2018). World Bank Support to Higher Education in Latvia: Volume 1. System-Level Funding. Retrived from https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/29740 (eng).

UNESCO (1997). Recommendation concerning the Status of Higher-Education Teaching Personnel. Retrived from http://portal.unesco.org/en/ev.php-URL_ID=13144&URL_DO=DO_TOPIC&URL_ SECTION=201.html (eng).

UNESCO (1998). World Declaration on Higher Education for the Twenty-first Century: Vision and Action. Retrived from https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000116345 (eng).

UNESCO (2016). Education for people and planet: creating sustainable futures for all: Global education monitoring report. Retrived from https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000245752 (eng).

UNESCO (2017). Global Education Monitoring Report 2017/18: Accountability in education: Meeting our commitments. Retrived from https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000259338 (eng).


Повний текст: PDF (укр.)