Сторінка 11 з 24

Артем Ушаков
ORCID iD 0000-0002-5683-2493
кандидат педагогічних наук, доцент, докторант, Cхідноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, проспект Центральний, 59-а, 93400 Сєвєродонецьк, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2018.1-2.7381

ВИХОВАННЯ ОДУХОТВОРЕНОГО ОБРАЗУ ЛЮДИНИ КУЛЬТУРИ В ІНФОРМАЦІЙНУ ЕПОХУ 

Використовуючи термін «одухотворений образ людини культури», автор говорить про людину культури як про узагальнений тип носія культури, бажаний для суспільства, транслюючий її найкращі зразки, який своєю діяльністю служить своїй культурі, її збереженню, реалізуючи це за принципами гуманізму і толерантності до інших культур. При цьому автор вважає, що треба говорити не лише про виховання людини культури, як людини, що створює культуру, є її носієм, транслятором і хранителем, тобто основою діяльності якої є культурогенна творчість, але й про створення умов для переходу людини культури, яка утворюється в семіосфері, до вищої, етичної сфери, де, шляхом налаштування на етичний ідеал, вона набуває світогляду, завдяки якому уможливлюється переклад інформації з семіотичної форми (форми значень) у форму знання. Саме таким чином людина культури зможе набути одухотворений образ.

Ключові слова: духовність;  культура;  людина культури;  одухотворений образ людини культури;  світогляд.

Література

Будько М., Троїцька О. Виховання людини культури: Культурологічні інтенції нової освітньої методології. Versus. 2014. № 1 (3). С. 41–47.

Вернадский В. И. Биосфера и ноосфера. Москва: Наука, 1989. 261 с.

Культурологический словарь. URL: http://рsbiblio.com/biblio/content.aspx?dictid=5&worded=72937 (дата звернення: 16.01.18).

Лотман Ю. М. Внутри мыслящих миров. Человек – текст – семиосфера – история. Москва: Языки русской культуры, 1996. 464 с.

Лотман Ю. М. Семиосфера. Санкт-Петербург: Искусство-СПб., 2000. 704 с. http://dx.doi.org/10.12697/SSS.2013.41.2-3.11

Ромах О. В. «Человек культуры» в социальном пространстве. Аналитика культурологии. 2007. № 7. URL : http://cyberleninka.ru/article/n/chelovek-kultury-vsotsialnom-prostranstve (дата звернення: 16.01.18).

Симбирцева Н. А. «Код культуры» как культурологическая категория. Проблемы культурологии. 2016. № 1. С. 157–167. 

Толстой Н. И., Толстая С. М. О Словаре «Славянские древности». Славянские древности: этнолингвистический словарь / под ред. Н. И. Толстого: в 5 т. Москва: Международные отношения, 1995. Т. 1. С. 5–14.

Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. Москва: Прогресс, 1977. 488 с. 

Фукуяма Ф. Конец истории? Вопросы философии. 1990. № 3. С. 134–148.

Хантінгтон С. Зіткнення цивілізацій. URL: http://old.russ.ru/politics/20121576-han.html (дата звернення: 16.01.18).

Швейцер А. Культура и этика. Москва: Прогресс, 1973. 343 с.

Шевченко Г. П. Одухотворений образ людини культури ХХІ століття: процес його виховання у вищій школі. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2015. Вип. 5. С. 213–225.

Эко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию. Санкт-Петербург: ТОО ТК «Петрополис», 1998. 432 с.


Повний текст: PDF (укр.)