№4, 2017

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.4


ЗМІСТ

 

ТЕОРІЯ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

 

Тарасенко Галина

ГУМАНІТАРИЗАЦІЯ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ОНОВЛЕННЯ ОСВІТНІХ ПРІОРИТЕТІВ В УКРАЇНІ

Соколова Ірина

ЄВРОПЕЙСЬКА МОДЕЛЬ ЗАПЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Іванюк Ганна

НОВА СТРАТЕГІЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИМІР

Калініченко Надія

АКТУАЛЬНІ НАПРЯМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ

Мельник Наталія

ФЕНОМЕН «ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ» В УКРАЇНСЬКІЙ ТА ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕОРІЇ

Іваницька Ольга, Панченко Алла, Панченко Ганна

СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ТА УМОВИ ЇЇ ДОТРИМАННЯ В УКРАЇНІ

Тимчук Людмила

АКТУАЛЬНІСТЬ І ПЕРСПЕКТИВИ ПРОФЕСІЇ «АНДРАГОГ» В УКРАЇНІ

Голота Наталія

ОСОБЛИВОСТІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ ВИХОВАТЕЛІВ ДО ФОРМУВАННЯ ПРОСТОРОВО−ЧАСОВИХ УЯВЛЕНЬ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Сугейко Любов, Мельничук Юлія

ІННОВАЦІЇ У МОВНІЙ ОСВІТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ 

Співаковська Євгенія, Коткова Віра

АКАДЕМІЧНА МОБІЛЬНІСТЬ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У МЕЖАХ МІЖНАРОДНОЇ СПІВПРАЦІ УНІВЕРСИТЕТІВ

Бабаліч Вікторія

ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА СПОРТУ

 

ПРАКТИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

 

Дерека Тетяна

ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ У СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ» ДО НАУКОВО−ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ

Комісарик Марія, Балаєва Катерина

ПІДВИЩЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ ШЛЯХОМ ДОЛУЧЕННЯ ЇХ ДО СТВОРЕННЯ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ ПОСІБНИКІВ

Петрик Лада

РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЗАСОБАМИ МЕДІА

Подчерняєва Наталія

ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЄВРОКЛУБУ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Валюк Вікторія

СТРУКТУРНО−ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ БІОХІМІЇ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ХІМІЇ ТА БІОЛОГІЇ

Кошук Олександр

ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ З МЕХАНІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Марко Марина

АНАЛІЗ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ НАВЧАЛЬНО−ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СУЧАСНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ

 

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПРОСТІР ВИЩОЇ ОСВІТИ: СУЧАСНІ ВЕКТОРИ РОЗИТКУ

 

Козак Людмила

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ МАТЕРИНСЬКИХ І ПОЧАТКОВИХ ШКІЛ У ФРАНЦІЇ

Давидюк Наталія, Олійник Марія

КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ МОДЕЛЕЙ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ У СИСТЕМІ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ КРАЇН СХІДНОЇ ЄВРОПИ

Лобода Ольга

ДОСВІД РУМУНІЇ З ПІДГОТОВКИ УЧИТЕЛЯ ДО РАННЬОГО НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО І МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Лабунець Юлія

ДОСВІД ГРЕЦІЇ З ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ДО РАННЬОГО НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: СУЧАСНИЙ ВИМІР

Соломаха Анжеліка

ЗМІШАНЕ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ-МАГІСТРАНТІВ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТТЮ «МЕТОДИКА РАННЬОГО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ІНОЗЕМНІЙ МОВІ»: ДОСВІД НІМЕЧЧИНИ

Плужник Ірина

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ЧЕХІЇ ТА ПОЛЬЩІ

Головатенко Тетяна

МУЛЬТИЛІНГВАЛЬНА ОСВІТА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В БЕЛЬГІЇ

Перепелюк Інна

ДОСВІД ПОЛЬЩІ З ОРГАНІЗАЦІЇ ПАРТНЕРСТВА СІМ’Ї І ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ У ВИХОВАННІ ДИТИНИ

 

КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

 

Чжан Сяосін

КРИТЕРІЇ, ПОКАЗНИКИ ТА РІВНІ ВИХОВАНОСТІ ЕТІЧНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Маєвська Анастасія

СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ ВОКАЛЬНО−ВИКОНАВСЬКОГО РОЗВИТКУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА НА ЗАНЯТТЯХ ІЗ ПОСТАНОВКИ ГОЛОСУ

Рахманова Оксана

МУЗИКА І КОЛІР У РОЗВИТКУ ХУДОЖНЬО−ТВОРЧОЇ СИНЕСТЕЗІЙНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ


Тарасенко Галина 
ORCID iD0000-0001-9394-2600
доктор педагогічних наук, професор кафедри дошкільної та початкової освіти, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, вул. Острожського, 32, 21100 Вінниця, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.4.714

ГУМАНІТАРИЗАЦІЯ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

В КОНТЕКСТІ ОНОВЛЕННЯ ОСВІТНІХ ПРІОРИТЕТІВ В УКРАЇНІ

Стаття присвячена проблемі пошуку шляхів гуманітаризації вищої педагогічної освіти. Йдеться про те, що сучасна освіта в пострадянських країнах розвивається в нових соціально-культурних умовах. Реформаторські процеси зобов’язують педагогічну практику системно утілювати традиційні та інноваційні пріоритети і цінності, серед яких чільне місце посідає гуманітаризація змісту освіти.
У той же час у реальній практиці освіта часто грішить авторитаризмом, технократизмом  і вузьким прагматизмом, що обумовлює витіснення гуманітарної і загальнокультурної домінант. Виокремилась тенденція звуження освіти до навчання з ігноруванням особистісно розвивальних завдань. Як результат, спостерігається очевидне гальмування у формуванні культурних автоматизмів поведінки і спілкування. Індивідуально неповторні риси самобутності і унікальності часто виявляються не у сфері професійної творчості, а в криміногенній, антисоціальній діяльності.
Історія наукового знання про людину свідчить про те, що певною мірою його розвиток відбувався і відбувається під знаком редукції інтелекту до раціо. В результаті за межі науки і наукового пізнання як царства чистої розсудливості винесено сферу емоційних виявів. Однак поступово теоретично відтворюється справжня картина наукового пошуку, а емоційно-культурному повертається його законне місце. Очевидно, що сучасна логіка і методологія науки передбачає врахування історичних, психологічних, художніх факторів. Більше того, припускається, що наука не вичерпується двома рівнями пізнання – теоретичним і емпіричним, а може існувати й  образний рівень пізнання як перехідний між ними.
У статті наголошується, що гуманітарне і фундаментальне знання є рівнозначно впливовими факторами як розумового, так і загальнокультурного розвитку особистості, адже об’єднуються у високому пориванні до гармонізації взаємовідносин людини зі світом. Презентовані ідеї щодо «олюднення» вищої освіти, виголошені визначним методологом вітчизняної освіти Семеном Гончаренком. 

Ключові слова: аксіологічний потенціал, вища освіта, гуманітаризація, інтеграція, освітні пріоритети, соціально-культурна парадигма. 

Література

Андрущенко В. «Філософське самовбивство» останніх радянських гуманітаріїв. Філософія освіти. 2012. № 1–2 (11). С. 7–15.
 
Буяльська Т. Концепція, що потребує втілення. Педагогіка і психологія. 1995. № 2. С. 3–11.
 
Габович О. Гуманітаризація науки чи її криза?  Вісник Національної академії наук України. 2001. № 7. С. 54–61. 
 
Гончаренко С., Мальований Ю. Гуманітаризація загальної середньої освіти. Початкова школа. 1995. № 4. С. 9–14.
 
Гончаренко С., Мальований Ю. Гуманізація і гуманітаризація. Шлях освіти. 2001. № 2. С. 2–6; № 3. С. 2–8.
 
Гончаренко С. І все таки – гуманітаризація. Педагогіка і психологія. 1995. № 1. С. 3–7.
 
Гончаренко С., Мальований Ю. Педагогічна сутність гуманітаризації шкільної освіти. Рідна школа. 1994. № 10. С. 30–33.
 
Державна національна програма «Освіта. Україна XXI століття». Київ : Райдуга, 1994. 61 с.
 
Зязюн І. Гуманістична парадигма в освіті. Вища школа : реалії, тенденції, перспективи розвитку. Ч.II : Нова парадигма вищої освіти. Київ, 1996. С. 18–20.
 
Оршанський Л., Нищак І., Ясинецька Ж. Естетичне виховання особистості: від Сократа до Даттона. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2017. № 3 (67). С. 231–242, doi: 10.24139/2312-5993/2017.03/231–242
 
Самко А. Дидактичні аспекти освіти дорослих у працях С. У. Гончаренка. Освіта дорослих : теорія, досвід, перспективи. 2014. № 1 (8). С. 239–246.
 
Тарасенко Г. Нестерович Б. Аксіологічний підхід до інтеграції мистецьких дисциплін у контексті гуманітаризації вищої освіти. Вісник Житомирського державного університету ім. І. Франка. 2005. № 21. С. 12–15.
 
Чистовська І. Гуманізація та гуманітаризація навчально-виховного процесу у вищих технічних навчальних закладах. Вісник національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» : Філософія. Психологія. Педагогіка. 2008. № 1. С. 191–195.
 
Эйнштейн А. Как изменить мир к лучшему. Москва : Алгоритм, 2013. 270 с.
 
Rabi I. I. Science: The Center of Culture. The World Publishing Company.New York and Cleveland, 1970.  

 Повний текстPDF (англ.)  

 


 Соколова Ірина 
ORCID iD 0000-0003-4425-1859
доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки та освіти, Маріупольський державний університет, пр. Будівельників, 129 а, 87500 Маріуполь, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.4.1421

ЄВРОПЕЙСЬКА МОДЕЛЬ ЗАПЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

У запропонованій статті представлено авторське бачення Європейської моделі забезпечення якості вищої освіти. Враховуючи сучасний контекст освітньої політики, обґрунтовано основні компоненти Європейської моделі забезпечення якості вищої освіти на регіональному (європейському) рівні. Акцентовано увагу на ціннісних ознаках забезпечення якості вищої освіти, що їх увиразнюють поняттєві маркери. Конкретизовано роль суб’єктів освітньої політики і основних провайдерів вищої освіти щодо забезпечення якості; визначено і охарактеризовано інструменти прозорості (акредитація, аудит, бенчмаркінг, оцінювання, екселенс) і основні процедури забезпечення якості у Європейському просторі вищої освіти (європейські і національні мета-рамки кваліфікацій, результати навчання, ECTS).

Ключові слова:  Європейська модель забезпечення якості;  забезпечення якості;  інструменти забезпечення якості;  освітня політика;  процедури забезпечення якості;  стандарти забезпечення якості.

References

Annual report 2015 (2016). European University Association. Editing: Jessica Carter. Retrieved from http://www.eua.be (eng).

Blanco−Ramirez, G. (2014). International accreditation as global position taking: An empirical exploration of U.S. accreditation in Mexico. Higher Education, 69 (3), 361−374. Retrieved from http://dx.doi.org/ 10.1007/s10734-014-9780-7 (eng).

Brusoni, Manuela, et al. (2014). The Concept of Excellence in Higher Education : Technical report. Belgium: ENQA AISBL, Brussels, Belgium, 41. Retrieved from http://www.enqa.eu/index.php/publications/, doi:10.13140/RG.2.1.2146.7683 (eng).

Crozier, F., et al. (2006). Terminology of quality assurance: towards shared European values? European Association for Quality Assurance in Higher Education 2006, Helsinki (eng).

ECA Principles for the Selection of Experts (2005). Dublin. Retrieved from http://ecahe.eu/ (eng).

ENQA (2015). Strategic plan 2016–2020. Retrieved from http://www.enqa.eu/index.php/about-enqa/strategic-plan-2016-2020/ (eng).

ENQA (2012). Quality Procedures in the European higher education area and Beyond – Visions for the future. (Third ENQA survey, Occasional papers 18). Brussels: ENQA (eng).

ESMU (2010). Benchmarking in European Higher Education: A University Benchmarking Handbook (Brussels, ESMU) (eng).

ESU Activity report 2015 (2016). Alexandra Antonescu (Ed.). Brussels. Retrieved from: https://www.esu-online.org/?publication=activity-report-2015 (eng).

EUA (2010). Policy Statement on Quality and Quality Assurance in the EHEA. Retrieved from http://www.eua.be/Libraries/publications-homepage-list/EUA-QA-Policy-2010.pdf?sfvrsn=4 (eng).

European Association for Quality Assurance in Higher Education. (2009). Helsinki, 3rd edition. Retrieved from http://www.enqa.eu/(eng).

European Centre for Strategic Management of Universities (ESMU) (2008). Benchmarking in European Higher Education. A Practical Guide (Brussels, ESMU) (eng).

European Commission/EACEA/Eurydice. (2015). The European Higher Education Area in 2015: Bologna Process Implementation Report. Luxembourg: Publications Office of the European Union (eng).

European Association of Institutions in Higher Education (EURASHE). Policy. Retrieved from http://www.eurashe.eu/policy/ (eng).

Gover, A., Loukkola, T., & Sursock, A. (2015). ESG Part 1: Are Universities Ready? – Retrieved from http://www.eua.be/Libraries/publications-homepage-list/eua_occ_papers_esg_web (eng).

Institutional evaluation programme. A tool for strategic change. Supporting continuous improvement (2015). IEP EUA-Institutional Evaluation Programme. Retrieved from http://www.eua.be/iep (eng).

INQAAHE (2016). Guidelines of Good Practice. (2016 revised version). Retrieved from http://www.inqaahe.org/sites/default/files/GGP2016.pdf (eng).

Ryan, P. (2015). Quality assurance in higher education: A review of literature. Higher Learning Research Communications, 5(4). Retrieved from http://dx.doi.org/10.18870/hlrc.v5i4.257 (eng).

Schindler, L., Puls-Elvidge, S., Welzant, H., & Crawford, L. (2015). Definitions of quality in higher education: A synthesis of the literature. Higher Learning Research Communications, 5 (3), 3-13. Retrieved from http://dx.doi.org/10.18870/hlrc.v5i3 (eng).

Sels, H., & Hooge, N. (2012). Benchmarking - An appropriate tool for decision-making and improving or just another hype? How does quality assurance make a difference? 22-24 November, Tallinn University, Estoniа (eng).

Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Education Area (ESG) (2015). Brussels, Belgium (eng).

The European Qualifications Framework for LLL (2011). Retrieved from http://ec.europa.eu/education/pub/pdf/general/eqf/leaflet_en.pdf (eng).

Trends 2015: Learning and Teaching in European Universities (2015) / by Andree Sursoce, EUA (eng).

UNESCO (2010). Quality Assurance and Recognition. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. Retrieved from http://www.unesco.org/en/ higher-education/quality-assurance-and-recognition (eng).

Vlăsceanu, L., et al. (2004). Quality Assurance and Accreditation: A Glossary of Basic Terms and Definitions Bucharest. UNESCO-CEPES (eng).

Wächter, B. et. al. (2015). University quality indicators: A critical assessment. Study. European Parliament. doi:10.2861/426164 QA-02-15-583-EN-N141 (eng).

Yerevan Communiqué (2015). Final version. Соnference of Ministers responcible for higher education, Yerevan, 14-15 May. Retrieved from https://www.ehea.info/ cid101764/ministerial-conference-yerevan-2015.html (eng).

Повний текстPDF (укр.)

 


 Іванюк Ганна 
ORCID iD 0000−0001−7758−5121
доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки та психології, Київський університет імені Бориса Грінченка, вул. Бульварно−Кудрявська, 18/2, 04053 Київ, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.4.2126

НОВА СТРАТЕГІЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИМІР 

У статті висвітлено окремі аспекти нової стратегії професійно-педагогічної освіти, що зумовлені зовнішніми, внутрішніми викликами й розбудовою освітнього простору України в контексті європейського виміру. Розкрито зовнішні та внутрішні виклики, що зумовлюють зміни стратегій професійно-педагогічної освіти; провідні цінності та тенденції модернізації професійно-педагогічної освіти. Подано досвід упровадження нової стратегії професійно-педагогічної освіти у вищих навчальних закладах України. Обґрунтовано основні підходи до реалізації нової стратегії професійно-педагогічної освіти, а саме: особистісно зорієнтований, діяльнісний, варіативний.

Ключові слова: європейський вимір;  нова стратегія;  освітній простір,  освітнє середовище;  професійно-педагогічна освіта;  тенденції. 

Література

Алексєєнко Т. Ф., Аніщенко В. М., Балл Г. О. Біла книга національної освіти України. Київ, 2010. 342 с.

Андрущенко В. П. Українська педагогічна освіта в європейському просторі: збірник наукових праць до 15−річчя АПН України у 5 томах. Том 4. Педагогіка і психологія вищої школи. Київ : «Педагогічна думка», 2007. 440 с.

Гриневич Л., Елькін О., Калашнікова С. Нова українська школа : концептуальні засади реформування середньої школи, 2016. 40 с. URL: http://mon.gov.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%202016/12/05/konczepcziya.pdf (дата звернення: 28.10.2017).

Десятов Т. М. Вища педагогічна освіта України в контексті світових глобалізаційних процесів : порівняльний аналіз : монографія. Київ : Арт Економі, 2014. 151 с.

Діючі наукові проекти Київського університету імені Бориса Грінченка. URL: http://kubg.edu.ua/informatsiya/naukovtsyam/diiuchi-proekty.html. (дата звернення: 25.10.2017).

Кафедра педагогіки та психології Київського університету імені Бориса Грінченка. URL: http://pi.kubg.edu.ua/struktura/kafedry-instytutu/kafedra-pedahohiky/pro-kafedru.html. (дата звернення: 25.10.2017).

Концепція Нової української школи. Міністерство освіти і науки України. URL: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016 (дата звернення: 28.10.11).

Огнев’юк В. Освіта та конкурентоспроможність суспільства. Освітологія. 2016. №5. С. 37–44. doi: 10.28925/2226-3012.2016.5.3744

Сисоєва С. Компетентнісно зорієнтована вища освіта : формування наукового тезаурусу. Компетентнісно зорієнтована освіта: якісні виміри : монограф. К : Київ. ун−т ім. Б. Грінченка. 2015. С. 18–45.

Повний текстPDF (укр.)

 


Калініченко Надія 
ORCID iD 0000−0002−6444−3316
доктор педагогічних наук, професор,  завідувач кафедри біології та методики її викладання, Центральноукраїнський державний педагогічний  університет імені Володимира Винниченка, вул. Шевченка, 1, 25006, Кропивницький, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.4.2632

АКТУАЛЬНІ НАПРЯМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ

УЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ

Екологічна освіта розглядається як цілісне культурологічне явище, що включає процеси навчання, виховання, розвитку особистості, основа для формування екологічної культури, вагома складова системи національного виховання учнівської та студентської молоді. Екологічна компетентність майбутніх учителів біології сьогодні визначається як здатність застосовувати екологічні знання й досвід у життєвих ситуаціях, керуючись пріоритетністю екологічних цінностей і відповідальністю за екологічні наслідки власної діяльності. Форми екологічного виховання вдосконалюються і ґрунтуються на інтерактивній взаємодії, в основі якої лежать принципи особистісно-орієнтованого навчання.  

Ключові слова:  вища школа;  екологічна компетентність;  екологічна освіта;  інтерактивне навчання.    

Література

Баюрко Н. В. Формування готовності майбутніх учителів біології до розвитку екологічної компетентності учнів. URL: http://ito.vspu.net/konference15/15_11/Baurko.pdf (дата звернення: 28.10.11).

Біологія. 6–9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804. URL: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ (дата звернення: 28.10.11).

Ермаков Д. С. Приоритеты экологического образования: от изучения экологии – к устойчивому развитию. Народное образование. 2005. №2. С. 122 – 126.

Жданова С. А. Формирование экологической компетентности специалиста  дошкольного образовательного учреждения в процессе повышения  квалификации: дис. ...канд. пед. наук: 13.00.08. Шуя, 2009. 261 с.

Концепція Нової української школи. Міністерство освіти і науки України. URL: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016 (дата звернення: 28.10.11).

Мороз І. В., Степанюк А. В., Гончар О. Д. Загальна методика навчання біології: навч. посібник для студ. вузів. Київ : Либідь, 2006. 590 с.

Мороз  І. В., Грицай Н. Б. Позакласна робота з біології: навч. посіб. Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2008. 272 с.

Піжук О. С. Формування мотивації здорового способу життя у підлітків : матеріали Міжвузівської науково−практичної конференції «Актуальні наукові дослідження та їх роль в соціалізації студентської молоді», 25 квітня 2017 року, м. Кропивницький, 2017. С. 111–114. URL: http://www.kspu.kr.ua/ua/kafedra-biolohii/naukova-diialnist (дата звернення: 28.10.11).

Сапон С. Г. Роль «Екошколи» у вихованні  екологічної культури школяра: методичний посібник. Вінниця : ММК, 2016. 114 с.

Хоменко В. О. Науково−дослідницькі проекти з екології, 2016, 34 с. URL: https://hm-vika.blogspot.com/p/3.html (дата звернення: 28.10.11).

Jungck J. Connecting Biology and Mathematics: First Prepare the Teachers CBE-Life Sciencec Education. 2010. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/ PMC2931666/ (дата звернення: 28.10.11). doi: 10.1187/cbe.10-03-0014


Повний текстPDF (укр.)


Мельник Наталія 
ORCID iD 0000−0002−6641−0649
кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри дошкільної освіти, Київський університет імені Бориса Грінченка, бул. І. Шамо 18/2, 04053 Київ, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.4.3339

ФЕНОМЕН «ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ» В УКРАЇНСЬКІЙ ТА ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕОРІЇ

У статті проаналізовано особливості тлумачення термінологічного словосполучення «професійна компетентність» у контексті наукових пошуків сучасних вітчизняних та європейських дослідників. Здійснено аналітичний та функціональний аналізи до визначення досліджуваного феномену, виокремлено європейські та вітчизняні підходи до тлумачення «професійної компетентності». Встановлено, що для європейської теорії притаманним є прагматичний підхід до визначення професійної компетентності, який полягає в його розумінні як виробленій впродовж професійного навчання та діяльності здатності виконувати професійні функції та обов’язки. Для вітчизняної науки притаманним є розуміння означеного поняття як якості особистості, яка формується нею завдяки вольовим якостям та професійній мотивації.

Ключові слова:  компетентністькомпетенціїпрофесійна компетентність;  професійна освіта;  професійний розвиток. 

Література

Бахов І. С. Проблема формування професійно-комунікативної компетентності майбутніх перекладачів. Педагогічні науки. 2009. № 47. С. 56–60.
Введенский В. Н. Моделирование профессиональной компетентности педагога. Педагогика. 2003. № 10. С. 51–55.
Волосенко А. Формування професійної компетеності як важливий чинник творчої самореалізації майбутнього вчителя. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2012. № 6. Ч. 1. С. 140–150.
Докторович М. О. Професійна компетентність соціального педагога. Вісник Глухівського ДПУ. 2010. Вип. 15. С. 64–69.
Енциклопедія освіти / голов. ред. В.Г. Кремень. Київ:Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.
Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В.Овчарук. – Київ : «К.І.С.», 2004. 112 с.
Кубенко І. М. Що таке компетентність і як її розуміють в освіті. Теорія та методика управління освітою (Додаток до електронного журналу). 2010. № 1. URL: http://tme.umo.edu.ua/docs/Dod/1.../kubenko.pdf  (дата звернення: 09.08.2017).
Лозовецька В. Т. Професійна компетентність. Енциклопедія освіти. Київ : Юрінком Інтер, 2008. С. 180.
Маковецька Н. В. Підвищення професійної компетентності як умова професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів. URL: www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc.../Makov.pdf (дата звернення: 07.09.2017).
Маркова А. К. Психологические проблемы повышения квалификации. Педагогика. 1992. № 9–10. С. 65–67.
Молчанов С. Г. Теоретическая и практическая аттестация педагогических руководящих работников образовательного учреждения. Челябинск: Челяб. гос. ун−т, 1998. 255 с.
Овчарук О. В. Компетентність як ключ до оновлення змісту освіти. URL : http://ru.osvita.ua/school/method/381/ (дата звернення: 06.10.2017).
Педагогічна майстерність : підручник / І. А. Зязюн, та ін. Київ : Вища школа, 2004. 286 с.
Професійна освіта: словник: навч. посіб. / С.У. Гончаренко та ін. Київ : Вища школа, 2000. – 380 с.
Профессиональная компетентность как результат педагогического образования : материалы IV международной научно−практической конференции кафедры педагогики и андрогогики «Постдипломное образование: проблемы, опыт и перспективы». С.−Петербург, 2004. С.17−19.
Профессиональное образование. Ключевые понятия, термины, актуальная лексика / под. ред. С. М. Вишняковой. Москва : НМЦСПО, 1999. 538 с.
Пуховська Л. П. Тенденції в розвитку професійної підготовки вчителів у країнах Західної Європи (кінець ХХ ст.) Педагогіка і психологія професійної освіти. 1998. № 5. С. 253–261.
Равен Дж. Компетентность в современном обществе: выявление, развитие и реализации. Москва : Когито–Центр, 2002. 256 с.
Радионова Н. Ф.  Профессиональная компетентность как результат педагогического образования: материалы IV Всеукраинской конференции «Последипломное образование: проблемы, опыт и перспективы», Санкт−Петербург, 2004. С. 17−19.
Савченко О. П. Компетентнісний підхід у сучасній вищій школі. Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку. 2010. № 3. URL: http://intellect-invest.org.ua/pedagog_editions_emagazine_pedagogical_science_vypuski_n3_2010_st_16/ (дата звернення 12.10.2017).
Скворцова С. О. Професійна компетентність вчителя: зміст поняття. Наука і освіта. 2009. № 4. С. 93–94.
Cordis.europa.eu. URL: http://cordis.europa.eu/result/rcn/182126_en.html(дата звернення 16.10.2017).
Holmes L. Understanding professional competance : beyong the limits of functional analysis. URL: http://www.re-skill.org.uk/relskill/profcomp.htm. (date of observing: 05.08.2017).
Mansfield R. Functional Analysis - A Personal Approach. Competence and Assessment (quarterly bulletin of Employment Department’s Occupational Standards Branch). 1989. Special Issue 1. December. P. 5.
Mitchell L. Definition of Standards and their Assessment. Burke, 1989.
The Definition of Competence and Performance Criteria. Development of Assessable Standards for National Certification: Guidance Note 3, Sheffield : Training Agency, 1988b. 14 p.
Walters M. A. Guide to Supervisory Training. London : Hotel and Catering Industry Training Board. 1979. 20 p.

Повний текстPDF (укр.) 


Іваницька Ольга
ORCID iD 0000−0001−5505−8849
доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри теорії та практики управління, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського», пр-т Перемоги 37, 03056 Київ, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Панченко Алла
ORCID iD 0000-0002−4757−0583 
кандидат наук з державного управління, доцент, оцент кафедри управління, Київський університет імені Бориса Грінченка, вул. Бульварно-Кудрявська 18/2, 04053 Київ, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Панченко Ганна 
ORCID iD 0000−0001−6494−0980
старший викладач кафедри управління, Київський університет імені Бориса Грінченка, вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, 04053 Київ, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.4.4044

СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ УКРАЇНИ ТА ОСНОВНІ УМОВИ ЇЇ ДОТРИМАННЯ

Соціальна відповідальність вищого навчального закладу – це соціальний інститут, який пов’язує діяльність ВНЗ, прийняту ним систему відносин, цінностей, принципів і норм із додатковими зобов’язаннями перед суспільством, його окремими групами чи прошарками, свідомо та добровільно обраними його керівництвом з метою більшого задоволення потреб суспільства та їх розвитку, ніж це визначено у документах, що визначають місію, завдання та функції закладу. Умови впровадження та дотримання засад соціальної відповідальності передбачають низку дій керівництва закладу вищої освіти щодо розробки концептуального, навчального, методичного, матеріально-технічного,  психологічного забезпечення роботи закладу, формування ціннісних орієнтирів і стандартів поведінки зацікавлених сторін.

Ключові слова:  вищий навчальний заклад;  соціальна відповідальність;  соціально-відповідальний характер діяльності;  юридична відповідальність.

Література

Аристотель. Політика. Пер. з давньогр. та передм. О. Кислюка. Київ : Основи, 2000. 239 с.
Бабіч І. І. Роль контролю у посиленні соціальної відповідальності бізнесу. Економічні науки. Серія «Облік і фінанси». Збірник наукових праць. Луцький національний технічний університет. 2013. Випуск 10(37). Ч. 2. С. 6−16.
Грішнова О., Бех С. Соціальна відповідальність університетів України: порівняльний аналіз та основні напрями розвитку. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2014. №5 (158). С. 11−18.
Король С. Я. Нормативні документи із соціальної відповідальності бізнесу. Економіка України. 2013. № 9 (622). С. 85–96.
Меморандум про соціальну відповідальність бізнесу в Україні. URL: http://detector.media/withoutsection /article/9425/2005-12-02-16-grudnya-proide-forum-sotsialna-vidpovidalnist-ukrainskogo-biznesu-printsipi-protirichchya-perspektivi/ (дата звернення 10.11.2017).
Охріменко О. О., Іванова Т. В. Соціальна відповідальність: навч.посіб. Київ: Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», 2015. 180 с.
Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 № 1556-VII / Відомості Верховної Ради (ВВР). 2014. № 37-38. ст. 2004.
Kvasničková Stanislavská, L.; Kvasnička, R.; Kuralová, K.; Margarisová, K. Social responbility of higher educational institutions – the comparison of the view of students and potential students. Journal on Efficiency and Responsibility in Education and Science. 2014. Vol. 7, No. 3–4. P. 95–99. https://doi.org/10.7160/eriesj.2014.070308.

Повний текстPDF (укр.) 

Тимчук Людмила 
ORCID iD 0000−0002−3122−8150
доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри педагогіки та соціальної роботи, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, вул. Рівненська,14, 58004 Чернівці, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.4.4552

АКТУАЛЬНІСТЬ І ПЕРСПЕКТИВИ ПРОФЕСІЇ «АНДРАГОГ»

В УКРАЇНІ

У статті обґрунтована необхідність професіоналізації освіти дорослих в Україні. Розкрито загальні тенденції розвитку освіти дорослих, зазначено про залежність розвитку галузі від наявності відповідно підготовлених фахівців. Констатовано, що в Україні офіційно не існує професії андрагога – фахівця в освіті дорослих; не здійснюється його професійна підготовка. Здійснений короткий аналіз міжнародного досвіду з підготовки відповідних фахівців. Представлений проект, що передбачає організацію університетської підготовки андрагогів на рівні спеціалізації в структурі будь-якої спеціальності типу «людина-людина». Розкрито мету і завдання освітньої програми підготовки спеціалістів для освіти дорослих, впровадженої у навчальний процес ВНЗ у рамках реалізації проекту. Висловлена оцінка щодо важливості розпочатої експериментальної роботи з підготовки фахівців за означеною спеціалізацією для подальшої академізації і професіоналізації освіти дорослих в Україні і уведення професії «андрагог» до Національного класифікатора професій.
 
Ключові слова: андрагог;  освіта дорослих;  професійна підготовка андрагога;  спеціалізація. 

Література 

Аніщенко О. Тренди освіти дорослих: реалії та перспективи. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету: зб. наук. пр. Мелітополь : Вид-во МДПУ ім. Б. Хмельницького, 2015. № 2 (15). С.155–160.
Бідюк Н. М. Професійне навчання безробітних у США: теорія і практика : монографія. Хмельницький : ХмЦНТЕУ, 2009. 541 с.
Когут С. Я. Змістові аспекти підготовки фахівця зі спеціальності «Андрагогіка» (з досвіду Польщі). Вісник Черкаського університету. Серія Педагогічні науки. 2013. № 30 (283). С. 48–54.
Концепція освіти дорослих в Україні / Укл. Лук’янова Л. Б. Ніжин : ПП Лисенко М. М., 2011. 24 с.
Кремень В. Г. Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні. Київ : Педагогічна думка, 2016. 448 с.
Лук’янова Л. Професійна діяльність викладачів−андрагогів (зарубіжний досвід). Порівняльна професійна педагогіка. 2014. №3. С. 119–123.
Огієнко О. І. Тенденції розвитку освіти дорослих у скандинавських країнах (друга половина ХХ століття) : автореф. дис... док. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки». Київ, 2009. 44 с.
Перелік спільних українсько-німецьких науково-дослідних проектів, затверджених для фінансування у 2017–2018 роках. URL: http://mon.gov.ua/content/%D0%94%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE/2017/30-01/07022017.pdf. (дата звернення 10.10.2017).
Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року: Указ Президента України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/344/2013 .
Про освіту: Закон України від 05.09.2017. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/2145–19.
Терьохіна Н. О. Підготовка педагогів для системи освіти дорослих: американський контекст. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2016. № 1. С. 405–412.
Тимчук Л. Нова професія «андрагог»: актуальність і перспективи : матеріали Міжнародної науково−практичної конференції «Інноваційні наукові дослідження у сферіпедагогіки та соціальної роботи», м. Сладковічево, Словацька Республіка, 1011 березня 2017 року. Sladkovicovo, 2017. S. 165168.
Тимчук Л. Основи андрагогіки : навчальний посібник. Чернівці : Видавничий дім «Родовід», 2014. 244 с.
Чугай О. Ю. Структурно-змістові особливості професійної підготовки педагогічного персоналу для системи освіти дорослих США.Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2015. № 3. С. 171–179.
Carlson R. A. Professionalization of Adult Education: an Historical–Philosophical Analysis. Adult Education Quartery. 1977. №. 28. P. 53−58.
CONFІNTEA V: The Hamburg Declaratіon. The Agenda for the Future. Hamburg: UNESCO, 1997. 17 р.
CONFІNTEA VІ: Lіvіng and learnіng for a vіable future: the power of adult learnіng. Fіnal report. Belem – Brasіlіa: UNESCO, 2009. 121 p.
Egetenmeyer R. Adult Education and Lifelong Learning in Europe and Beyond. Comparative Perspectives from the 2015 Würzburg Winter School. Frankfurt am Main, Berlin, Bern, Bruxelles, New York, Oxford, Wien, 2016. 276 pp. URL: http://dx.doi.org/10.3726/978-3-653-05973-1.
Final Report Third International Conferenceon Adult Education. Tokyo, 25 July – 7 August 1972. Unesco. 58 p. URL: http://www.unesco.org/education/uie/confintea/ tokyo_e.pdf (дата звернення 9.10.2017).
Kops B. The profession and practice of adult education. Canadian Journal of University Continuing Education. 2008. Vol 34. No 1. URL: http://dx.doi.org/10.21225/ D5WW2W. (дата звернення 10.10.2017).
Modise O. Building the Profession of Adult Education: The Case of the University of Botswana’s Department of Adult Education. Creative Education. 2015. № 6. P. 2481−2492. doi: 10.4236/ce.2015.623255.
Tobias R. The professionalisation of adult education in Aotearoa New Zealand, 1930−1960. Critical Perspectives on Cultural and Policy Studies in Education. 1996. № 15 (2). P. 94−108. URL: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.913.3058&rep=rep1&type=pdf.
Unesco and the development of adult education. URL: http://collections.infocollections.org/ukedu/uk/d/Jh1846e/4.1.html. (дата звернення 10.10.2017).
UNESCO. General Conference; 19th; Records of the General Conference, 19th session, Nairobi, 26 October to 30 November 1976. URL: http://unesdoc.unesco.org/images/0011/001140/114038rb.pdf#page=116. (дата звернення 7.10.2017).
 


Повний текстPDF (укр.)  


Голота Наталія
ORCID iD 0000-0003-3748-753X
кандидат педагогічних наук, доцент,  доцент кафедри педагогіки та психології, Київський університет імені Бориса Грінченка, бул. І. Шамо, 18/2, 02154 Київ, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.4.5257

 ОСОБЛИВОСТІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ ВИХОВАТЕЛІВ ДО ФОРМУВАННЯ ПРОСТОРОВОЧАСОВИХ УЯВЛЕНЬ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

В процесі традиційної підготовки в умовах вищого навчального закладу майбутні вихователі набувають певний обсяг як теоретичних, так і методичних знань про розвиток, навчання й виховання дітей дошкільного віку в різних видах діяльності, в тому числі щодо формування просторово-часових уявлень. Сучасна дошкільна освіта потребує вихователя, здатного швидко адаптуватися до освітніх інновацій, добирати зміст і технології формування просторово-часових уявлень дітей відповідно до їх індивідуальної траєкторії розвитку. 

Ключові слова: діти дошкільного віку;  підготовка вихователя; просторово-часові уявлення. 

Література 

Біскуп В. С. Принципи та технології компетентнісного підходу до формування професійної кар’єри студентської молоді. Грані. 2016. № 5 (133). С. 61–67. doi:10.15421/171610.
Іванюк Г. І. Нова стратегія розвитку освітнього середовища педагогічного вищого навчального закладу: матеріали I Міжнар. інтернет-конф. «Модернізація освітнього середовища: проблеми та перспективи», Умань, 6 квіт. 2017 р. FOLIA COMENIANA: Вісник Польсько-української науково-дослідницької лабораторії психодидактики імені Я. А. Коменського: Умань : ФОП Жовтий О. О., 2017. Ч.1. С. 6–9.
Український педагогічний енциклопедичний словник / С. У. Гончаренко. 2–е вид, доп. і виправ. Рівне : Волинські обереги, 2011. 519 с. 
 

 Повний текстPDF (укр.) 


Сугейко Любов
ORCID iD 0000-0003-1341-2541
кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри філології, Херсонський державний університет, вул. Університетська, 27, 73000, Херсон, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Мельничук Юлія
ORCID iD 0000-0002-5268-5561
кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри філології, Херсонський державний університет, вул. Університетська, 27, 73000, Херсон, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.4.5761

ІННОВАЦІЇ У МОВНІЙ ОСВІТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

У статті проаналізовано основні тенденції реформування загальноосвітньої школи, розглядаються актуальні проблеми оновлення змісту мовної освіти у початкових класах, звертається увага на зміни у програмах, як вони реалізуються в підручниках, про що свідчить порівняльний аналіз, здійснений авторами. Приділяється увага компетентністному підходу  в навчанні учнів початкових класів, можливостям міжпредметної інтеграції уроків української мови та літературного читання з іншими навчальними дисциплінами. 

Ключові слова:  зміст освіти;  інновації;  компетентністний підхід;  комунікативна компетентність;  міжпредметна інтеграція;  мовна освіта. 

Література 

Вашуленко М. С., Мельничайко О. І., Дубовик С. Г. Українська мова: підруч. для 2 кл. загальноосвіт. навч. закл. з навчанням українською мовою. Київ : Видавничий дім «Освіта», 2016. 160 c.
Вашуленко М. С., Мельничайко О. І., Дубовик С. Г. Українська мова: підруч. для 3кл. загальноосвіт. навч. закл. з навчанням українською мовою. Київ : Видавничий дім «Освіта», 2016. 192 с.
Вашуленко М. С., Мельничайко О. І., Дубовик С. Г. Українська мова: підруч. для 4 кл. загальноосвіт. навч. закладів. Київ : Видавничий дім «Освіта», 2016. 192 с.
Вашуленко М. С., Мельничайко О. І., Дубовик С. Г. Робочий зошит з української мови. 3 клас (частина 1). Київ : Видавничий дім «Освіта», 2014. 64 с.
Вашуленко М. С., Мельничайко О. І., Дубовик С. Г. Робочий зошит з української мови. 3 клас (частина 2). Київ : Видавничий дім «Освіта», 2014. 56 с.
Мельничук Ю. Ю. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до формування мовної толерантності молодших школярів. Молодий вчений. 2016. № 4. С. 553−556.
Навчальні програми. Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в 2016/2017 навчальному році. Харків : Вид-во «Ранок», 2016. 144 с.
Нагрибельна І. А. Удосконалення фахової підготовки майбутнього вчителя початкових класів засобом самостійної роботи. ScientificJournal «ScienceRise». 2015. № 3/1(8). С. 71–76. doi: 10.15587/2313-8416.2015.39174.
Сугейко Л. Г. Каліграфія: навчально-методичний посібник. Херсон: ТОВ «ВКФ «СТАР» ЛТД», 2015. 148 с.

 
 Повний текстPDF (укр.) 


Співаковська Євгенія 
ORCID iD 0000-0002-7974-4736
доктор педагогічних наук, доцент, викладач Інституту Педагогіки, Поморська Академія в Слупську, вул. Героїв Вестерплате, 64, 76-200 Слупськ, Польща,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. l

Коткова Віра 
ORCID iD 0000-0002-1537-0923
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки дошкільної та початкової освіти, Херсонський державний університет, вул. Університетська 27, 73000 Херсон, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.4.6267

АКАДЕМІЧНА МОБІЛЬНІСТЬ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У МЕЖАХ МІЖНАРОДНОЇ СПІВПРАЦІ УНІВЕРСИТЕТІВ 

У статті узагальнено практичний досвід реалізації академічної мобільності студентів у межах міжнародної співпраці Херсонського державного університету та закордонних університетів. Проаналізовано поняття академічної мобільності, розглянуто його сутність як процесу та індивідуальної характеристики. Наведені особливості спільного навчання студентів через висвітлення основних пунктів угоди між навчальними закладами. Проаналізовані кількісні результати академічної мобільності українських студентів до Поморської академії (Польща).

Ключові слова:  академічна мобільність;  міжнародне співробітництво;  подвійні дипломи;  протокол еквівалентності;  спільне навчання;

Література

Вища освіта України і Болонський процес : навч. посіб. / за ред. В. Г. Кременя. Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2004. 384 с.
Про затвердження Порядку реалізації права на академічну мобільність : проект постанови Кабінету Міністрів України URL: http://old.mon.gov.ua/ua/ prviddil/1312/1421144886/1424702227/ (дата звернення: 09.09.2017).
Савка І. Г. Перший досвід реалізації права на академічну мобільність. учасників освітнього процесу в БДМУ. Буковинський медичний вісник. 2017. Т. 21. № 2 (82). Ч. 1. С. 177 – 178. doi 10.24061/2413-0737/XXI.2.82.1.2017.38.
Співковський О. В., Баран Г. П., Азарова С. В. Розвиток академічної мобільності Херсонського державного університету : міжнародний аспект. Херсон, 2000. 72 с. 
Триндюк В. А. Академічна мобільність студентської молоді Волині : проблеми та перспективи розвитку. Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. 2013. № 6(49). С. 193–196.
Archive of the Bologna Process. Retrieved from http://archive.ehea.info/search.
Buhm, A., Follari, M., Hewett A., Jones, S., Kemp, N., Meares, D., Pearce, D., & Van Cauter, K. (2004). Vision 2020. Forecasting International student mobility. UK perspective. British Council. Available. Retrieved from http://www.britishcouncil.org/eumd_–_vision_2020.pdf (дата звернення: 07.09.17).

 
 Повний текстPDF (укр.)
 

Бабаліч Вікторія 
ORCID iD 0000-0001-5698-836X
кандидат педагогічних наук, доцент
, кафедри теорії та методики олімпійського і професійного спорту, Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, вул. Шевченка, 1, 25000 Кропивницький, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.4.6873

ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА СПОРТУ 

У статті розглянуто сучасні тенденції формування соціальної компетентності у фаховій підготовці майбутніх вчителів фізичного виховання та тренерів зі спорту у вищій освіті.Виділено основні напрями, особливості формування соціальної компетентності у науковій літературі.Досліджено наукові підходи закордонних та вітчизняних учених щодо визначення поняття «соціальна компетентність». Представлено погляди  сучасних науковців та практиків щодо вирішення актуальної проблеми формування соціальної компетентності фахівців фізичного виховання та спорту.  

Ключові слова: професійна освіта;  соціальна компетентність;  студенти;  фізичне виховання та спорт.

Література

Байбеков К. Е. Формирование социальной ответственности у спортсмена (на примере командных видов спорта): дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. Тамбов, 2004. 184 c. 
Варецька О. В. Теоретичні і методичні засади розвитку соціальної компетентності вчителя початкової школи у системі післядипломної педагогічної освіти: дис. …  доктора пед. наук: 13.00.04. Київ, 2015. 630 с.
Кривошеева О. Р. Формирование социальной ответственности студентов физкультурного вуза: автореф. дис. … канд. пед. наук: спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования». Омск, 2007. 24 с.
Онопрієнко О. В. Формування базових професійних компетентностей майбутнього вчителя фізичної культури у процесі вивчення фахових дисциплін: автореф. дис. … канд. пед. наук: спец.13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти». Черкаси, 2009. 20 с.
Проекти стандартів вищої освіти. МОН України. URL: http://mon.gov.ua/activity/education/reforma-osviti/naukovo-metodichna-rada-ministerstva/proekti-standartiv-vishhoyi-osviti.html (дата звернення : 05.10.2017).
Соколов С. А. Формирование социального опыта подростков группы риска в физкультурно-оздоровительной деятельности:  дис. канд. пед. наук: 13.00.02. Кострома, 2003. 24 с.
Шушерина О. А. Формирование ответственности как профессионально значимого качества у студентов вуза (на материале технического университета): дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. Красноярск, 1999. 238 c.
Benson P. L. All kids are our kids: what communities must do to raise caring and responsible children and adolescents. 2nd ed., Completely updated and rev. San Francisco: Jossey-Bass. 2006. 429 р.
Fraser-Thomas J., Côté J., & Deakin J. Youth sport programs: An avenue to foster positive youth development. URL: http://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/ 1740898042000334890 (дата звернення: 05.10.2017).
Hellison D. Teaching responsibility through physical activity. Champaign, IL: Human Kinetics. 2003. 224р.
Jones R., Armour K., Potrac P. Understanding the coaching process: A framework for social analysis. URL: http://fitnessforlife.org/AcuCustom/Sitename/Documents/ DocumentItem/4407.pdf (дата звернення: 05.10.2017).
Light R. Opening up learning theory to social theory in research on sport and physical education through a focus on practice. URL: http://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/17408989.2010.535197 (дата звернення: 05.10.2017).
Santos S. Coaches’ perceptions of competence and acknowledgement of training needs related to professional competences. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/ articles/PMC3737976/pdf/jssm-09-62.pdf (дата звернення: 05.10.2017).
Svagzdienea B. Social Competence of Aesthetic Education of Sport Industry Managers: Fundamentality and Innovation Synergies. URL: http://www.sciencedirect.com/ science/article/pii/S1877042815041427 (дата звернення: 05.10.2017).
Vaivadiene E. Technologijos kompetenciju ugdymo pavyzdziai. URL: http://www.upc.smm.lt/ugdymas/pagrindinis/rekomendacijos/failai/technologijos/Kompetenciju_ugdymo_pavyzdziai._Ivadas.pdf (дата звернення: 05.10.2017).
Yi-Hsiang Pan. Teaching Responsibility Through Physical Education: Research and Applications in Taiwan. URL: http://www.jstage.jst.go.jp/article/jjses/34/1/34_63/_pdf (дата звернення: 05.10.2017).

 Повний текстPDF (укр.)  

 


Дерека Тетяна 
ORCID iD 0000-0003-0998-1821
доктор педагогічних наук, доцент, доцент кафедри теорії та методики фізичної культури, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, вул. Роменська, 87, 40002 Суми, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.4.7479

 ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ У СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ» ДО НАУКОВО–ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ

У статті визначено особливості формування мотивації до науково-дослідної роботи студентів спеціальності «фізичне виховання». Охарактеризовано фактори впливу на вибір професії в галузі фізичного виховання і спорту. Визначено причини, якi спонукали студентiв спецiальностi «Фiзичне виховання» обрати професiю вчителя фiзичної культури, тобто: бажання студентiв виглядати спортивно та бути фiзично активними; бажання бути схожими на вiдомого спортсмена-кумира; студенти вiдчували в собi здiбностi до педагогiчної дiяльностi та мали успiхи в школi з фiзичної культури й спортивнi досягнення. Досліджено особливості розуміння студентами сутності понять «самоосвiта», «самовиховання», «саморозвиток». Вивчено ставлення студентiв спецiальностi фiзичне виховання до свого професiйного зростання через вiдвiдування студентських науково-практичних конференцiй, фiтнес-конвенцiй, тренiнгiв професiйного та особистiсного зростання. 

Ключові слова:  мотивація;  науково-дослідна робота;  самовдосконалення;  студенти вищого навчального закладу;  фізичне виховання.

Література

Дерека Т. Г. Акмеологічні засади неперервної професійної підготовки фахівців фізичного виховання : автореф. дис.… д-ра пед.. наук: 13.00.04 «Теорія і методика виховання». Київ, Київський університет імені Бориса Грінченка. 2017. 38 c.
Дерека Т. Г. Акмеологічні засади формування діяльнісного компоненту амкеологічної компетентності фахівців фізичного виховання. Физическое воспитание студентов, 2016. №5. С. 11–19. doi:10.15561/20755279.2016.0502.
Дерека Т. Г. Неперервна професійна підготовка фахівців фізичного виховання: акмеологічні засади: монографія. Київ : Видавництво ВП «Едельвейс», 2016. 528 c.
Комюнiке в Льовенi i Лувенi-ля Ньов URL: http://lpehea.in.ua/rozvitok-iepvo/1na-shlyahu-do-ievropeyskogo-prostoru-vishchoyi-osviti-2020 (дата звернення: 23.10.2017).
Кузьмина Н. В. Акмеологическая теория повышения качества подготовки специалистов образования. Москва : ИЦПКПС, 2001. 144 с.
Огнев’юк В. О., Сисоєва С. О. Освітологія: хрестоматія: навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ: ВП «Едельвейс», 2013. 744 с.
Рекомендація Європейського парламенту та Європейської ради про ключові компетентності для навчання протягом життя (2006/962/ЄС) URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_975 (дата звернення: 23.10.2017). 

 

 Повний текстPDF (укр.)   


Комісарик Марія
ORCID iD 0000-0003-2819-4313

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки та психології дошкільної освіти Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, вул. Коцюбинського, 2, 58012 Чернівці, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Балаєва Катерина 
ORCID iD 0000-0002-9744-0840

кандидат педагогічних наук, асистент кафедри педагогіки та психології дошкільної освіти, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, вул. Коцюбинського, 2, 58012 Чернівці, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.4.8084

ПІДВИЩЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ ШЛЯХОМ ДОЛУЧЕННЯ ЇХ ДО СТВОРЕННЯ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ ПОСІБНИКІВ

Статтю присвячено проблемам підвищення пізнавальної активності студентів. Розглянуто та проаналізовано поняття, які розкривають наукове поле теми (пізнавальна активність, навчально-методичний посібник). Подано новий погляд на спосіб підвищення пізнавальної активності студентів (долучення їх до створення навчально-методичних посібників).
На прикладі двох навчальних дисциплін («Комп’ютерні технології в роботі з дітьми» та «Дошкільна педагогіка») подано основні шляхи вдосконалення процесу підвищення пізнавальної активності студентів у процесі їх фахової підготовки.

Ключові слова:  навчальний процес; навчально-методичний посібник; пізнавальна активність.

Література

Державний стандарт України «Видання. Основні види. Терміни та визначення». URL: http//science.crimea.edu/zapiski/vidanya/dcty3017_95.pdf (дата звернення: 20.09.2017).

Долинна О. Програми для дошкілля в освітньому просторі України. Дошкільне виховання. 2011. № 9. С. 12−19.

Єгорова О. В. Педагогічні умови розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів гуманітарного профілю у процесі науково-дослідної роботи : автореф. дис. … канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти». Харків, 2009. 22 с.

Комп’ютерні ігри для дітей дошкільного віку: зб. статей. Укладач : К. С. Балаєва. Чернівці, 2015. 42 c.

Пиндик О. Г.  Педагогічні умови розвитку пізнавальної активності студентів вищих навчальних закладів економічного профілю (на матеріалі вивчення іноземної мови) : автореф. дис. … канд. пед. наук: спец. 13.00.09  «Теорія навчання». Київ, 2003. 21 с.


 Повний текстPDF (укр.)   

 


Петрик Лада
ORCID iD 0000-0001-9936-176X
старший викладач кафедри іноземних мов і методик їх навчання, Київський університет імені Бориса Грінченка бульвар І. Шамо, 18/2, 02147 Київ, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.4.8490

РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
                                                                                                                                                      ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЗАСОБАМИ МЕДІА

У статі розглянуто аспекти розвитку критичного мислення майбутніх учителів початкової школи у навчанні іноземних мов. Зроблено короткий огляд ключових понять дослідження. Розглянуто медіаповідомлення як дидактичні засоби для розвитку критичного мислення особистості на заняттях іноземних мов. Визначено організаційно-педагогічні умови інтеграції формування іншомовної комунікативної компетентності, нових медіанавичок та розвитку критичного мислення майбутніх учителів початкової школи.

Ключові слова:  іноземні мови;  критичне мислення;  майбутній вчитель початкової школи;  медіазасоби;  медіаповідомлення.

Література

Іванов В., Іванова Т. Медіаосвіта і медіаграмотність як актуальні тенденції виховання сучасної молоді. Медіаосвіта в Україні: наукова рефлексія викликів, практик, перспектив: збірник статей методологічного семінару. Київ, 2013. С. 25–44.

Іць С. В. Педагогічні медіатехнології у професійній підготовці майбутного вчителя іноземної мови: навчально-методичний посібник. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. Івана Франка, 2013. 106 с.

Кларин М. В. Инновации в мировой педагогике: обучение на основе исследования, игры и дискуссии. Рига, 1995. 176 с.

Клустер Д. Что такое критическое мышление? Русский язык, 2002. 29. 2−3.

Пометун О. Методика розвитку критичного мислення на уроках історії. Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання. 2012. № 1. С. 3−7.

Стіл Дж., Мередит К., Темпл Ч. Методи сприяння розвитку критичного мислення: посібник І-II.Науково-методичний центр розвитку критичного та образного мислення «Інтелект», 1998. 76 с.

Стіл Дж., Мередит К., Темпл Ч. Читання, письмо та обговорення в контексті всіх навчальних дисциплін: посібник III. Науково-методичний центр розвитку критичного та образного мислення «Інтелект», 1998. 104 с.

Стіл Дж., Мередит К., Темпл Ч. Читання, письмо та обговорення в контексті всіх навчальних дисциплін: посібник III (частина 2). Науково-методичний  центр розвитку критичного та образного мислення «Інтелект», 1998. 162 с.

Терно С. Світ критичного мислення: образ та мімікрія. Історія в сучасній школі. 2012. № 7−8. С. 27−39

Тягло О. В. Критичне мислення: навч. посіб. URL: http://uchebniks.net/book/121-kritichne-mislennya-navchalnij-posibnik-tyaglo-ov/5-11-vstup.html_(дата звернення: 17.10.2017)

Шайбе С., Рогау Ф. Медіаграмотність: підручник для вчителів. К. : Центр Вільної Преси, Академія Української Преси, 2017. 319 с.

Федоров А. В. Словарь терминов по медиаобразованию, медиапедагогике, медиаграмотности, медиакомпетентности. Москва : МОО «Информация для всех», 2014. 64 c.

Халперн Д. Психология критического мышления. URL: http://skepdic.ru/wp-content/uploads/2013/05/Diane-Halpern_-_Psixologiya-kriticheskogo-myshleniya_Skepdic.ru_.pdf (дата звернення: 17.10.2017)

Create, Circulate, Connect. Collaborate. New Media Literacies. URL: http://www.newmedialiteracies.org/ (дата звернення: 17.10.2017).

Gainer J. Critical thinking: foundation for digital literacies and democracies. JournalofAdolescent & Adult Literacy. Sep. 2012. Vol. 56. Issue 1, 14–17. doi: 10.1002/JAAL.00096.

The Partnership for 21st  Century Skills. Framework for 21st  Century Learning. URL: http://www.ecu.edu/cseduc/account/upload/21st_Century_Skills_Handout.pdf

Wood R. Critical thinking. URL: http://www.robinwood.com/Democracy/GeneralEssays/CriticalThinking.pdf (дата звернення 17.10.2017)


 Повний текстPDF (укр.)   

Подчерняєва Наталія 
ORCID iD 0000-0002-9417-4102 
аспірант, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, вул. Валентинівська 2, 61168 Харків, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.4.9195

ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЄВРОКЛУБУ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

У статті розкрито інноваційний потенціал євроклубу загальноосвітнього навчального закладу як такої організації діяльності дитячого громадського об’єднання, яка відповідає викликам глобалізації та тенденціям розвитку сучасного  суспільства (євроінтеграційним процесам України), ґрунтується на використанні нетрадиційних та інтерактивних форм і методів виховання; на розвитку співробітництва, критичного та творчого мислення; на отриманні знань про інші культури; створює освітнє середовище для набуття практичного досвіду, що призводить до змін, які сприяють формуванню особистості з планетарним мисленням, здатної краще розуміти себе, інших та світ загалом. Дано авторське визначення поняття «євроклуб загальноосвітнього навчального закладу».

Ключові слова:  євроклуб;  інновація; навички і компетенції XXI століття;  потенціал євроклубу;  цінності.

Література
Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології. URL: http://academia-pc.com.ua/product/306 (дата звернення: 31.08.2017). 
Загвязинский В. И. Инновационные процессы в образовании: сборник научных трудов. Тюмень : Тюм. гос. ун-т, 1990.
Комарова Л. Н. Словарь иностранных слов. 15-е изд. Москва, 1998. 608 с.
Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. Концепція нової української школи. URL: http://mon.gov.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%202016/12/05/konczepcziya.pdf  (дата звернення: 31.08.2017).
Особливості створення Євроклубу: метод. посіб./ За ред. Гаюна Т. В., Смолінського М. В. Рівне, 2008. 452 с. URL: http://navigator.rv.ua/index.php? option=com_content&view=article&id=2019:2013-04-02-13-19-03&catid=125:2013-04-02-13-16-22 (дата звернення: 31.08.2017).
Пометун О. І., Пироженко Л. В.  Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-метод. посіб. Київ : Видавництво А.С.К., 2004. 192 с.
Попова О. В. Розвиток інноваційних процесів у середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладах України в ХХ столітті: автореф. дис. … д-ра пед. наук: спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки». Харків, 2001. 38 с.
Світові інновації: погляд журналу The Economist. URL: www.innovations.com.ua (дата звернення: 31.08.2017).
Философский энциклопедический словарь / Л. Ф. Ильичев и др. Москва, 1983. 840 с.
Хайрутдинов Д. «Навыки XXI века»: новая реальность в образовании. URL: http://erazvitie.org/article/navyki_xxi_veka_novaja_realnost  (дата звернення: 31.08.2017).
Чернолес В. П. Образовательные инновации:          цели  и сущность. Научный альманах. 2016, № 1–2(15). С. 329–332. doi:10.17117/na.2016.01.02.329 (rus).
Юсуфбекова Н. Р. Общие основы педагогической инноватики: Опыт разработки теории инновационных процессов в образовании. Москва : НИИ теории и истории педагогики, 1991. 91 с.

 
 Повний текстPDF (укр.)   

 


Валюк Вікторія
ORCID iD 0000-0003-2244-5927
кандидат хімічних наук, доцент, доцент кафедри хімії, екології та методики їх навчання Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини вул. Садова 2,  20300, Умань, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.4.96101

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ БІОХІМІЇ МАЙБУТНІХ

УЧИТЕЛІВ ХІМІЇ ТА БІОЛОГІЇ

Устатті проаналізовано методичну систему навчання біохімії, яка спрямована на методичну підготовку студентів і є наслідком застосування різних методологічних підходів до її побудови. Показано, що застосування еволюційного, структурно-функціонального та екологічного підходів до аналізу кожного біохімічного поняття дозволяє розкрити їх цілісність та виявити суттєві характеристики, які служать основою для побудови біохімічного змісту в школі. Методична підготовка студентів в процесі вивчення курсу біохімії заснована на системі проблемних методичних ситуацій, що моделюють професійну діяльність вчителя і діяльність учня при роботі з біохімічним змістом. Засвоєння біохімічного змісту, а також методів, форм і засобів його вивчення досягається за рахунок його переосмислення і методичної переробки в доступні для школярів завдання. 

Ключові слова: майбутні учителі хімії;  методична система; педагогічна система;  педагогічна творчість;  технології. 

Література
 
Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти : монографія. Київ : Атіка, 2009. 684 с.
 
Бондар В. І. Дидактика : підруч. для студ. вищ. пед. навч. закл. Київ : Либідь, 2005. 264 с.
 
Валюк В. Ф. Організація проектно-дослідної роботи студентів при вивченні курсу «Біохімія». Щомісячний науково-педагогічний журнал «Молодь і ринок». 2016. №1 (132). С. 118–123.
 
Геруш І. В., Григор’єва Н. П., Давидова Н. В. Сучасні підходи до викладання біоорганічної і біологічної хімії в медичних ВНЗ . Медична та клінічна хімія. 2016. Т. 18. № 4. С. 114 –117. doi: 10.11603/mcch.2410-681X.2016.v0.i4.7290.
 
Кушнір В. А. Методологічні основи педагогічних досліджень. Шлях освіти. 2011. № 3. С. 9−13.
 
Лодатко Є. О. Моделювання педагогічних систем і процесів: монографія. Слов’янськ : СДПУ, 2010. 148 с.
 
Плахотник В. Організація і структура методичної системи. Біологія і хімія в сучасній школі. 2012. №3. С. 39–40.

 

 Повний текстPDF (укр.) 


Кошук Олександр 
ORCID iD 0000-0002-7716-3874
кандидат педагогічних наук, докторант Національного університету біоресурсів і природокористування України, вул. Героїв Оборони 15, 03041 Київ, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.4.102107

ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ  КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ З МЕХАНІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

У статті експериментально визначаються та теоретично обґрунтовуються фактори цілеспрямованого формування професійної компетентності майбутніхінженерів з механізації сільського господарства. Наголошується, що дефініцію поняття «професійна компетентність майбутнього інженера з механізації сільського господарства визначено як інтегративну властивість особистості, що виявляється в інженерно-технічній діяльності, поведінці та вчинках людини і зумовлює готовність і здатність фахівця кваліфіковано виконувати функції інженера аграрного виробництва за рахунок збалансованого поєднання комплексу знань, умінь та необхідних особистісно-професійних якостей.
Засобами експертної оцінки (ранжування) визначено основні, домінантні чинники цілеспрямованого формування досліджуваної властивості.  Констатовано, що визначені фактори мають потенційну здатність вплинути на перебіг процесу формування професійної компетентності майбутніх інженерів: для активізації їх впливів необхідно реалізувати певні педагогічні умови.

Ключові слова:  експертна оцінка;  майбутній інженер з механізації сільського господарства;  професійна компетентність;  умови.

Література

Бекирова Р. С. Организация модульного обучения по дисциплинам естественно научного цикла: На примере курса высшей математики в техническом вузе : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01. Москва, 1998. 210 с.

Керницький О. М. Освітнє середовище вищого навчального закладу як педагогічний феномен. Проблеми інженерно-педагогічної освіти. 2013. № 3839. С. 4350.

Романовська О. О. Самовдосконалення особистості викладача як основний шлях становлення його професійної компетентності. Теорія і практика управління соціальними системами. Щоквартальний науково-практичний журнал. 2007. № 3. С. 94–101.

Філософський енциклопедичний словник : энциклопедия / голов. ред. В. І. Шинкарук. Київ : Абрис, 2002. 742 с.

Klymenko М.  Carrier competence of future engineers-mechanics: essence and structure. ScienceRise: Pedagogical Education. 2017. Vol. 7, No. 15. P. 9–14. doi: 10.15587/2519-4984.2017.107496.


Повний текстPDF (укр.) 

 


Марко Марина 
ORCID iD 0000-0001-5987-1116
аспірант Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка вул. Івана Франка 24, 82100 Дрогобич, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.4.108112

 АНАЛІЗ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СУЧАСНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ

У дослідженні обґрунтовано педагогічні умови формування готовності студентів спеціальності «Початкова освіта» до застосування в освітньому процесі навчально-ігрових технологій, які визначають теоретичну та практичну складову готовності майбутніх учителів початкових класів самостійно створювати, грамотно описувати, вміло організовувати та ефективно проводити різні види дидактичних ігор. Показано, що названі педагогічні умови спрямовані на формування відповідного  мотиваційного, когнітивного й операційного компонентів готовності до застосування навчально-ігрових технологій. 

Ключові слова:  навчально-ігрові технології,  педагогічні умови формування готовності,  професійна діяльність вчителя. 

Література 

Ковальчук В. Ю.Методика викладання математики. Загальна методика викладання математики: навч.-метод. посібник для студентів напряму підготовки 6.010102 «Початкова освіта». Дрогобич : Посвіт, 2012. Ч. 1. 152 с.
 
Курач М. С. Художньо-проектна підготовка майбутніх учителів технологій : монографія. Київ : Вид. НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2016. 329 с.
 
Марко М. М. Визначення структурних компонентів готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування навчально-ігрових технологій. Journal «ScienceRise: Pedagogical Education», 2017. №7(15). С. 49–53. doi: 10.15587/2519-4984.2017.107982.
 
Білодід І. К.  Словник української мови. Тт. 1–11. АН УРСР. Інститут мовознавства. Київ : Наукова думка, 1970. С. 441.
 
Аверинцев С., Араб-Оглы Е., Илличев Л. Философский энциклопедический словарь. 2-е изд. Москва : Сов. энциклопедия, 1989. 815 с.


 

Повний текстPDF (укр.) 


Козак Людмила
ORCID iD 0000-0002-4528-1905
доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри дошкільної освіти,  Київський університет імені Бориса Грінченка, б-р. І. Шамо, 18/2, 02154, Київ, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.4.113119

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ МАТЕРИНСЬКИХ І ПОЧАТКОВИХ ШКІЛ У ФРАНЦІЇ

У статті висвітлено особливості підготовки майбутніх вчителів материнських і початкових шкіл в системі вищої педагогічної освіти Франції. В 2013 році була завершена реорганізація університетів, в структуру яких увійшли Вищі школи з підготовки педагогічних кадрів (ESPE). Показано, що всі ESPE пропонують для підготовки вчителів магістерську програму MasterMEÉFмагістр у галузі навчання, освіти та професійної підготовки, яка розрахована на два роки навчання та передбачає поглиблення спеціально-наукової підготовки протягом першого року, психолого-педагогічну й загальноосвітню підготовку, а також педагогічну практику протягом усього періоду навчання в ESPE; подано характеристику етапів підготовки майбутніх вчителів у новостворених школах; встановлено, що підготовка вчителів материнських і початкових шкіл є полівалентною, що надає їм право проводити в цих закладах заняття з математики, французької мови, музики, образотворчого мистецтва, фізичної культури, художньої праці тощо; проаналізовано навчальний план підготовки вчителів материнських і початкових шкіл за програмою MasterMEÉF у Вищій школі з підготовки педагогічних кадрів міста Лілля Північної Франції; розглянуто особливості проведення конкурсного іспиту CRPE (конкурсний набір шкільних вчителів); розкрито особливості практичної підготовки майбутніх вчителів та підвищення кваліфікації вчителів після завершення навчання в ESPE. 

Ключові слова:  вищі школи з підготовки педагогічних кадрів;  вчитель материнської і початкової школи;  магістр;  освітній процес;  педагогічна освіта. 

Література 

Дудко С. А. Преобразования в системе высшего педагогического образования Франции после реформ 2013 года. Ценности и смыслы. № 5 (45). 2016. С. 120–130. 

Как работают учителя во Франции. URL: http://eduurfo.ru/analytics/ index.php?ELEMENT_ID=29555 (дата звернення: 03.08.2017). 

Кананыкина Е. С. Система профессионального обучения во Франции. NB: Административное право и практика администрирования. 2013. № 11. С. 101–122. doi: 10.7256/2306-9945.2013.11.781. URL: http://e-notabene.ru/al/article_781.html (дата звернення : 27.07.2017). 

Лащихіна В. П. Розвиток системи підготовки педагогічних кадрів у Франції (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.) : дис. … кандидата пед. наук : 13.00.01. Київ, 2009. 198 с. 

Харченко Т. Г. Гуманізація сучасної педагогічної освіти у Франції: теорія і практика : монографія / Т. Г. Харченко. Луганськ, 2013. 560 с. 

Enseigner de la maternelle à l’élémentaire : le CRPE. URL: http://www.devenirenseignant.gouv.fr/pid33983/enseigner-maternelle-elementaire-crpe.html (дата звернення: 01.08.2017). 

ESPE : Les Écoles supérieures du professorat et de l’éducation.URL: http://www.education.gouv.fr/cid72796/espe-les-ecoles-superieures-du-professorat-et-de-l-education.html (дата звернення: 02.08.2017). 

Fakulté d’Education université de Monpellier. URL: http://www.fde.univ-montp2.fr/internet/site/devenir_enseignant/profecole/modele/index.php?f=index(дата звернення: 10.07.2017). 

Guide desétude Master 1 Métiers de l’Enseignement de l’Education et de la Formation / ESPE Lille Nord de France. URL: http://www.espe-lnf.fr/ (дата звернення: 05.07.2017). 

L’annuaire des ESPE (Écoles Supérieures du Professorat et de l’Éducation). URL:  http://vocationenseignant.fr/l-annuaire-des-espe-ecoles-superieures-du-professorat-et-de-l-education (дата звернення: 02.07.2017). 

Les épreuves du concours externe spécial et du second concours interne spécial de recrutement de professeurs des écoles. URL: http://www.devenirenseignant.gouv.fr/cid98655/les-epreuves-crpe-externe-special-second-crpe-interne-special.html (дата звернення : 06.07.2017). 

Les ESPE pour former les futurs enseignants. URL: http://www.devenirenseignant.gouv.fr/pid33962/les-espe-pour-former-les-futurs-enseignants.html (дата звернення: 05.08.2017). 

LOI n° 2013-595 du 8 juillet 2013 d’orientation et de programmation pour la refondation de l’école de la République. URL: http://www.education.gouv.fr/cid102387/loi-n-2013-595-du-8-juillet-2013-d-orientation-et-de-programmation-pour-la-refondation-de-l-ecole-de-la-republique.html (дата звернення: 05.07.2017).


Повний текстPDF (укр.)  


Давидюк Наталія
ORCID iD 0000−0001−9745−003X
кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, вул. Рівненська, 14, 58004 Чернівці, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.  

Олійник Марія
ORCID iD 0000−0002−7282−627X
доктор педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки та психології дошкільної освіти, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, вул. Рівненська, 14, 58004 Чернівці, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.4.120125

КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ МОДЕЛЕЙ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ У СИСТЕМІ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ КРАЇН СХІДНОЇ ЄВРОПИ

У статті проаналізовано дидактичні моделі освітньої системи країн Східної Європи, принципи порівняльно-педагогічного дослідження та можливості моделювання вітчизняного освітнього розвитку, керуючись досвідом країн Східної Європи. Цей досвід в організації змісту, форм і технологій неперервної педагогічної освіти представляє особливий інтерес для української освіти, оскільки економічні, політичні, соціальні та технологічні перетворення в цих країнах відбуваються приблизно в тих же умовах, що і в Україні, хоча і з деякими просуванням. 

Ключові слова:  дидактичні моделі;  модель фахівця;  моделювання освітнього розвитку;  принципи порівняльно-педагогічного дослідження. 

Література
 
Дахин А. П. Педагогическое моделирование: монографія. Новосибирск : Изд-во НИПКиПРО, 2005. – 230 с.
 
Докучаєва В. В. Концептуальна модель формування проектувальної компетентності майбутнього педагога як методологічна основа підготовки професіонала нового типу. Інноваційні моделі підготовки фахівців дошкільної та початкової освіти: кол. моногр. / за заг. ред. Н. В. Гавриш. Луганськ : вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2013. С. 57–101.
 
Закаулова Ю. В. Особливості функціонування та розвитку системи вищої професійної освіти франкомовної спільноти Бельгії в умовах Євроінтеграції. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gurn/pspo/2008_19_2/doc_pdf/ Zakaulova_st.pdf. (дата звернення: 15.10.2017).
 
Ишембитова З. Б. Модель профессиональной подготовки будущих педагогов в условиях интеграции образования в университетском комплексе. Вестник Челябинского государственного педагогического университета. 2008. № 9. С. 64– 73.
 
Кучай Т. П. Моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів у країнах ЄС, США та Канади: навчальний посібник. Черкаси : ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2013. 48 с.
 
Олійник М. І. Теоретичні основи моделювання процесів професійної підготовки вихователів ДНЗ у контексті нових підходів до освіти. Вісник Прикарпатського університету: Педагогіка. 2011. Випуск XXXVII. С. 108–113.
 
Пальчук М. І. Адаптація професійної освіти України в Європейський освітній простір: URL: http://nbuv.gov.ua/Articles/KultNar/avtory/palchuk/NONKNP/ adaptaciya.pdf".HYPERLINK. (дата звернення: 15.10.2017).
 
Педагогический словарь: учеб. пособие для студ. висш.учеб.заведений / под. ред. В. И. Загвязинского, А. Ф. Закировой. Москва : Академия, 2008. 352 с.
 
Підкурганна Г. О. Художньо-педагогічна підготовка фахівців дошкільного виховання в педагогічному університеті (Системний підхід). С–Петербург: СПБГУ, 1998. 277 с.
 
Сиротюк А. Л. Думиникэ Ю. С. Современные концепции обучения: традиционный, разноуровневый, профильный, индивидуальный, природосообразный подходы. Кафедра. 2005. № 1. С. 54–63 
Штофф В.А. Моделирование и философия. Москва–Ленинград : Наука, 1966. 304 с. 

Повний текстPDF (укр.)  
 

Лобода Ольга
ORCID iD 0000-0003-0327-4771
старший викладач кафедри іноземних мов і методик їх навчання, Київського університету імені Бориса Грінченка, бульвар І. Шамо, 18/2., 02154, Київ, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.4.126131

ДОСВІД РУМУНІЇ З ПІДГОТОВКИ УЧИТЕЛЯ ДО РАННЬОГО НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО І МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

У статті виокремлено позитивний досвід Румунії у становленні, реформуванні та розвитку педагогічної освіти. Виокремлено загальні тенденції організації освітнього процесу в вищих навчальних закладах Румунії в контексті формування готовності педагога до реалізації раннього навчання англійської мови. Розглянуто чинники, які впливають на оптимізацію іншомовної освіти дітей дошкільного віку і молодшого шкільного віку. Використано власний досвід спостереження за проведенням занять з англійської мови у відповідних закладах Румунії. Запропоновано сучасні методи навчання англійської мови дітей.  

Ключові слова:  англійська мова;  готовність педагога до раннього навчання;  досвід Румунії;  дошкільна освіта;  Європейський Союз;  молодший шкільний вік;  початкова освіта;  реформування освіти;  старший дошкільний вік;  учитель іноземної мови. 

Література
 
Багатомовна Європа: тенденції у політиці і практиці мультилінгвізму в Європі. Київ: Ленвіт, 2012. 168 с.      
 
Котенко О. В. Сучасні тенденції розвитку системи іншомовної освіти педагога в Україні. Іншомовна освіта педагога: виклики, проблеми, перспективи : матер. Міжнар. наук.-практ. конф., 5 листоп. 2015 р. С. 3–11.
 
Лобода О. В. Досвід іншомовної дошкільної освіти у Румунії. Іншомовна освіта педагога: виклики, проблеми, перспективи : матер. Міжнар. наук.-практ. конф., 5 листоп. 2015 р. С. 195–200.
 
Олійник М. І. Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти в країнах східної Європи: дис. доктора пед. наук. Тернопіль, 2016. 471 с. URL: http://www.tnpu.edu.ua/naukovarobota/docamentsdownload/ aref_Oliinyk%20M.%20I.pdf (дата звернення: 08.09.17 ).
 
Олійник М. І. Досвід професійної підготовки педагогів дитячих садків в освітніх закладах Румунії. Педагогічний дискурс. 2012. Вип. 13. С. 262–265.
 
Сапожніков С. В. Система вищої педагогічної освіти Румунської республіки як країни-члена ОЧЄС у світлі євроінтеграційних процесів. Молодь і ринок.2015. №3 (122). С. 54–60.
 
Сисоєва С. О., Кристопчук Т. Є. Освітні системи країн Європейського Союзу: загальна характеристика: навчальний посібник. Рівне : Овід, 2012. 352 c.
 
Curaj A., Deca L, Egron-Polak E. Salmi J. Higher Education Reforms in Romania: Between the Bologna Process and National challenges. Springer. Cham Heidelberg New York Dordrecht London, 2015. 226 с. doi:10.1007/978-3-319-08054 URL: https://www.google.com.ua/search?q=Adrian+Curaj+•+Ligia+Deca+•+Eva+Egron-Polak+•+Jamil+Salmi+Editors+Higher+Education+Reforms+in+Romania+Between+the+Bologna+Process+and+National+сhallenges&oq
 
Teacher Education in Europe An ETUCE Policy Paper. Adopted by the Executive Board on 14th April 2008. Editor responsible at law: Martin Romer. – Published by the European Trade Union Committee for Education. Brussels, 2008. 64 Р. 


Повний текстPDF (укр.)  


Лабунець Юлія
ORCID iD 0000-0002-5922-0126
кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри іноземних мов і методик їх навчання Київський університет імені Бориса Грінченка, бул. І. Шамо 18/2, 02154 Київ, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.4.131135

ДОСВІД ГРЕЦІЇ З ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ДО РАННЬОГО НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: СУЧАСНИЙ ВИМІР

В умовах процесу інтеграції вітчизняної освіти в європейський та світовий освітній простір виникає необхідність у підготовці компетентних та конкурентноспроможних фахівців, здатних до якісного і ефективного навчання іноземних мов і, зокрема, англійської у контексті сучасних вимог та тенденцій. У статті висвітлюється грецький досвід підготовки вчителя до раннього навчання англійської мови із врахуванням успішних реалій входу до Європейського освітнього простору та напрацювань по вирішенню низки питань дотичних до даного процесу. 

Ключові слова:Греція;  міжкультурна комунікація;  підготовка вчителів іноземної мови;  Європейський освітній простір.

Література

Короткова  Ю. М.  Мовна політика та іншомовна освіта в Греції другої половини ХХ століття. Освіта та педагогічна наука. 2013. № 3. С. 49−55.

Key Data on Teaching Languages at School in Europe. EACEA. Eurydice. Eurostat. 2012. 170 p.

Κοιλιάρη Α. Πολυγλωσσία και γλωσσική εκπαίδευση. Μια κοινωνιογλωσσική προσέγγιση. Θεσσαλονίκη : Εκδόσεις Βανίας. 2005. 183 σ.

Προφίλη Ο. Γλωσσική πολιτική στην Ευρωπαϊκή Ένωση. URL: http://www.greek-language.gr/greekLang/studies/guide/thema_c3/index.html.

Τοκατλίδου Β. Γλώσσα, επικοινωνία και γλωσσική εκπαίδευση. Αθήνα : Πατάκη. 2004. 310 σ.

Χατηθδάκθ Ουρ. Τα ςϊματα κειμζνων και το Διαδίκτυο ωσ πθγζσ για τθν προϊκθςθ τθσ Νζασ Ελλθνικισ ωσ ξζνθσ Γλϊςςασ. Πολιτικζσ γλωςςικοφ πλουραλιςμοφ και ξενόγλωςςθ εκπαίδευςθ ςτθν Ευρϊπθ. Ακινα : Μεταίχμιο. 2004. Σ. 332–350.


Повний текстPDF (укр.)  


Соломаха Анжеліка
ORCID iD 0000-0002-3561-8244
кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов і методик їх навчання, Київський університет імені Бориса Грінченка, бул. І. Шамо, 18/2, 02154 Київ, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.4.136140

ЗМІШАНЕ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ-МАГІСТРАНТІВ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТТЮ «МЕТОДИКА РАННЬОГО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ІНОЗЕМНІЙ МОВІ»: ДОСВІД НІМЕЧЧИНИ

Стаття присвячена питанню впровадження змішаного навчання в систему підготовки педагогів до раннього навчання іноземних мов дітей дошкільного та молодшого шкільного віку на магістерському рівні здобуття вищої освіти. Проаналізовано досвід використання змішаного навчання в університеті освіти «Педагогічна вища школа Фрайбургу» у процес підготовки студентів-магістрантів за фахом «Методики раннього навчання дітей іноземні мові». Доведено ефективність такої форми організації навчання студентів магістерського рівня у порівнянні з традиційними формами, що використовуються у ВНЗ. 

Ключові слова:  електронне навчання;  змішане навчання;  магістерський рівень;  підготовка педагогів;  раннє навчання іноземній мові. 

Література
 
Березенська С. М та ін. Змішане навчання: монографія. Харків, 2016. 275 с.
 
Воротникова І. П. Змішані моделі навчання у післядипломній педагогічній освіті. Перспективні напрямки світової науки: Збірник статей учасників. Т 1. Науки гуманітарного циклу, 2015. С. 29–31.
 
Костина Е. В. Модель смешанного обучения (Blended learning) и ее использование в преподавании иностранных языков. Известия высших учебных заведений: научный журнал. Серия «Гуманитарные науки». Иваново : Изд. ГОУ ВПО «ИГХТУ». 2010. Т. 1. Вып. 2. С. 141–144.
 
Морзе Н. В. Дистанційна технологія як основа сучасних інформаційних технологій у навчанні. Нові технології навчання: збірник наукових праць. Вінниця : Академія педагогічних наук України; Вінницький соціально-економічний інститут університету «Україна». 2011. Вип. 30. С. 32–42.
 
Про вищу освіту: Закон України. № 1556-VII. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556 (дата звернення: 07.09.2017).
 
Стрюк А. М. Проектування комбінованого навчання системного програмування бакалаврів програмної інженерії. Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики: збірник наукових праць. Випуск X: в 3-х томах. Кривий Ріг : Видавничий відділ НМетАУ. 2012. Т. 3: Теорія та методика навчання інформатики. С. 157–164.
 
Стрюк А. М. Система «Агапа» як засіб навчання системного програмування бакалаврів програмної інженерії: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.10. Київ, 2012. С. 312.
 
Тріус Ю. В. Комбіноване навчання як інноваційна освітня технологія у вищій школі. Теорія та методика електронного навчання: збірник наукових праць. Випуск III. Кривий Ріг: Видавничий відділ НМетАУ. 2012. С. 299–308.
 
Фандей В. А. Смешанное обучение: современное состояние и классификация моделей сметанного обучения. Информатизация образования и науки. 2011. № 4(12). С. 115–125.
 
Чередніченко Г. А., Шапран Л. Ю. Модель змішаного навчання і її використання у викладанні іноземних мов. Теорія і практика використання системи управління навчанням Moodle: тези доповідей. Київ: КНУБА. 2015. 68 с. URL: http://2015.moodlemoot.in.ua/course/view.php?id=83. (дата звернення: 03.09.2017).
 
Шроль Т. С. Змішане навчання як нова форма організації ІКТ−освіти. Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. 2016. Вип. 13(1). С. 166–170.
 
Bäcker H. Master per Mouseklick. Berufsbegleitender Weiterbildungsstudiengang «E–LINGO: Didaktik des frühen Fremdsprachenlernens» an der Pädagogischen Hochschule Freiburg. URL: http://www.kindergartenpaedagogik.de/1755.html (дата звернення: 05.09.2017).
 
Gesetz über die Aus, Fort–und Weiterbildung der Lehrerinnen und Lehrer im Land Berlin. vom 22.01.14. URL: https://www.gew- berlin.de/public/media/140127_Lehrerbildungsgesetz_Entwurf_mit_Aenderungen_Neu.pdf (дата звернення: 05.09.2017).
 
Gesetz über die Ausbildung und Prüfung für Lehrämter und die Fort- und Weiterbildung von Lehrerinnen und Lehrern im Land Brandenburg (Brandenburgisches Lehrerbildungsgesetz-BbgLeBiG) vom 18. Dezember 2012. URL: https://bravors.brandenburg.de/gesetze/bbglebig (дата звернення: 06.09.2017).
 
Postgraduate degree programme: M.A. E–LINGO – Teaching English to Young Learners (Pre–school and Primary School). URL: http://www.e-lingo.eu/ (дата звернення: 04.09.2017).
 
Tempelaar, D. T., Rienties, B., Giesbers, B. (2011). Student learning  preferences  in a blended learning environment: investigating the relationship between tool use and learning approaches. In: Van de Bossche, Piet; Gijselaers, Wim H. and Milter, Richard G. eds. Building Learning Experiences in a Changing World. Advanced in Business Education and Training (3). Dordrecht: Springer, pp. 195–212, https://doi.org/10.1007/978-94-007-0802-0_12

Повний текстPDF (укр.)   


Плужник Ірина
ORCID iD 0000–0001–8316–6943
викладач кафедри іноземних мов і методик їх навчання, Київський університет імені Бориса Грінченка, бул. І. Шамо, 18/2, 04053 Київ, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.4.141145

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ЧЕХІЇ ТА ПОЛЬЩІ

У статті розглядається досвід Чеської Республіки та Польщі у системі іншомовної підготовки вчителів та відповідно до цього визначено пріоритетні шляхи формування освітньої політики в даному концепті для освітнього простору в Україні. Автор висвітлює значення та зміст процесу іншомовної підготовки вчителів в контексті вищої освіти Чеської Республіки та Польщі, аналізує моделі формування іншомовної компетентності, можливий потенціал використання цього досвіду в умовах  євроінтеграції українського освітнього простору. 

Ключові слова: іншомовна компетентність вчителів;  країни Східної Європи;  іншомовна підготовка вчителів. 

Література 

Деркач С. Стандартні вимоги до майбутніх учителів англійської мови: польський досвід. Зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету: Уман. держ. пед ун-т, 2014. Ч. 1. С. 93–98.
 
Деркач С. Особливості навчальних програм для підготовки майбутніх учителів англійської мови у ВНЗ Польщі та України. Порівняльно – педагогічні студії. 2014. № 1. С. 37–42.
 
Кіцила Л. Чеська Республіка на шляху інтеграції до Європейського Союзу. Міжнародні відносини. Вісн. Львів. ун–ту. 2004. №12. С. 53–58. 
 
Тадеєва М. Розвиток шкільної іншомовної освіти в Чеській республіці. Зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету: Уман. держ. пед ун–т, 2012. Ч. 2. С. 272–281.
 
Enever J. Primary English teacher education in Europe.ELT Journal. 2014. № 68. P. 231–242. URL: https://doi.org/10.1093/elt/cct079
 
Faklova Z. Baseline Study on FLT to Young Learners in the Czech Republic. An Early Start: Young Learners and Modern Languages in Europe and Beyond: Strasbourg: Council of Europe. 2008. P.79–92.
 
Hanusova S. Early Foreign language Instruction in the Czech Republic in the Light of Empirical Research. Foreign Language Acquisition at an Early Age: Brno: Masaryk University. 2006. P.77–82.

 

Повний текстPDF (укр.)    

Головатенко Тетяна
ORCІD іD 0000-0002-7545-3253
викладач кафедри іноземних мов і методик їх навчання, аспірант, Київський університет імені Бориса Грінченка, бул. І. Шамо, 18/2, 02154 Київ, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.4.146151

МУЛЬТИЛІНГВАЛЬНА ОСВІТА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В БЕЛЬГІЇ

Проаналізованозміст, методи та форми мультилінгвальної освіти в Бельгії. На матеріалі навчального плану та освітніх програм спеціальності «Початкова освіта» (Lager Onderwіjs), факультету Освіти і Педагогіки Еразмус Хогесхул, м. Брюссель (ErasmusHogeschool, Brussel) визначено ряд принципів мультилінгвальної освіти майбутнього вчителя в Бельгії: міждисциплінарність, інтерактивність, індивідуалізація та інтернаціоналізація. З’ясовано, що зміст навчання орієнтований на запити мультилінгвального соціуму та роботодавців, а перевагу навчальні заклади надають інтерактивним методам та формам роботи.

Ключові слова: зміст мультилінгвальної освіти;  мовна політика;  мультилінгвізм;  професійна підготовка.

Література

Кучай Т. П. Моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів у країнах ЄС, США та Канади: навч. посіб. Черкаси : ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, 2013. 47 с. 
 
Сисоєва С. О., Кристопчук Т. Є. Освітні системи країн Європейського Союзу: загальна характеристика: навчальний посібник. Рівне : Овід, 2012. 352 c.
 
Кристопчук Т. Є. Педагогічна освіта в країнах Європейського Союзу: монографія. Рівне : Волинські обереги, 2013. 483 с.
 
Процько Є. С. Основні поняття дослідження проблеми професійної підготовки вчителів англійської мови в Бельгії. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2015. № 3. С. 128–139.
 
Процько Є. Особливості професійної педагогічної освіти Бельгії. Порівняльно-педагогічні студії. 2015. № 1. С. 34–37.
 
Процько Є. С. Професійна підготовка вчителів англійської мови в Бельгії: автореф. дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти». Кіровоград, 2016. 20 с.
 
Education in a Multilingual World. URL:http://unesdoc.unesco.org/images/0012/001297/129728e.pdf (дата звернення: 18.09.2017).
 
ECTS informatie – Vakken per type | Erasmus hogeschool Brussel URL: https://www.erasmushogeschool.be/ectsinfo (дата звернення: 18.09.2017).
 
3 Ba Lager Onderwijs. URL:https://www.erasmushogeschool.be/ectsinfo/subjects/?sub_path_id=7265 (дата звернення: 18.09.2017).
 
European Commission/EACEA/Eurydice. Key Data on Teaching Languages at School in
 
Europe – 2017 Edition. URL: http://doi:10.2797/839825 (дата звернення: 18.09.2017).
 
Structures of education, vocational training and adult education systems in Europe. Belgium (French community). URL: https://shelbycearley.files.wordpress.com/2010/06/belgium-french-community.pdf (дата звернення: 18.09.2017).
 
Eurydice/CEDEFOP. The Training of Teachers of a Foreign Language: Developments in Europe. URL: http://p21208.typo3server.info/fileadmin/content/assets/eu_language_policy/key_documents/studies/executive_summary_full_en.pdf (дата звернення: 18.09.2017).
 
Trim, J. Modern Languages In The Council Of Europe 1954-1997 URL: http://www.coe.int/t/DG4/.../TRIM_21janv2007_%20EN (дата звернення: 18.09.2017).


Повний текстPDF (укр.)  

Перепелюк Інна
ORCID iD: 0000-0002-6376-2825
аспірант кафедри педагогіки та соціальної роботи, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, вул. Коцюбинського, 2, 58012 Чернівці, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.4.152158

ДОСВІД ПОЛЬЩІ З ОРГАНІЗАЦІЇ ПАРТНЕРСТВА СІМ’Ї І ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ У ВИХОВАННІ ДИТИНИ

У статті висвітлено польський досвід організації партнерства сім’ї і дошкільного навчального закладу у вихованні дитини. Плідна співпраця батьків і вихователів – один з визначальних критеріїв якості роботи дитсадка в Польщі. Встановлено, що стосовно роботи дошкільного закладу з батьками традиційним для польського вжитку є використання поняття «партнерство», що означає соціальний взаємозв’язок, який базується на рівності та добровільності партнерів.
 
Розкриті умови партнерства дошкільного закладу і сім’ї у вихованні дитини. Охарактеризовано елементи партнерства (інтелектуальний, емоційний, вольовий, поведінковий), його основні принципи (взаємної довіри; взаємного визнавання прав та компетентності; спільності дій (інтеграції дій); взаємної лояльності; обміну інформацією; позитивної мотивації; багатостороннього обміну інформацією; партнерства; єдності впливів; активної і систематичної співпраці). Окрема увага звернена на міжособистісні зв’язки (інтерперсональні реляції) між партнерами дошкільної освіти. 

Ключові слова: елементи партнерства;  інтерперсональні реляції;  партнерство дошкільного закладу і сім’ї у вихованні дитини;  принципи партнерства.

References

Bulera, M., Zuchelkowska, K. (2006). Edukacja przedszkolna z partnerskim udziałem rodziców. Toruń, Poland (pl.)

Duraj–Nowakowa, K. (2001). Planowanie integrowania edukacji wczesnoszkolnej: założenia i scenariusze zajęć. Kielce, Poland (pl.)

Grzegorzewska, M. Wstęp. (1935). W Lisowski, W M. Wspólpraca szkoly z domem (s. 4–5). Warszawa, Poland (pl.)

Jacewicz, A. (2013). Przestrzeń działania i formy partnerskiej współpracy  nauczyciela wychowania przedszkolnego z rodziną. W W trosce o współczesną rodzinę: teoria, badania, wsparcie, ujęcie interdyscyplinarne / pod red. nauk. Ja. Izdebskiej i A. Popławskiej (s. 308–325). Białystok: Wydawnictwo Niepaństwowej Wyższej Szkoły Pedagogicznej, Poland (pl.)

Janke, A. (1995). Pedagogiczna relacja rodzina – szkoła dylematy czasu przemian. Bydgoszcz, Poland (pl.)

Koźmiński, G. (2001). Współpraca z rodzicami. Zlotów, Poland (pl.)

Kujawinski, J. (1990).Współdziałanie partnerskie w szkole. Wrocław, Poland (pl.)

Kuc, B., Wlazlo, S. (1990). Partnerstwo w szole. Wrocław, Poland (pl.)

Kwiatkowska, H. (1997). Edukacja nauczycieli. Konteksty, kategorie, praktyki. Warszawa, Poland (pl.)

Łobocki, M. (1985).Współdziałanie nauczycieli i rodziców w procesie wychowania. Warszawa: Nasza Księgarnia, Poland (pl.)

Maszke, A. (2002).Współpraca i partnerstwo rodziców i nauczycieli. W A. Karpinska (red.) Kreatorzy edukacyjnego dialogu. (s. 75-79). Białystok, Poland (pl.)

Okoń, W. (2007). Nowy slownik pedagogiczny. Warszawa, Poland (pl.)

Ostrowska, U. (2002). Relacje interpersonalne w edukacji jako przedmiot badań. Kraków: Oficyna Wydawnicza «Impuls», Poland (pl.)

Pawlak, B. (2003). Jak współpracować z rodzicami uczniów klas początkowych? Kraków, Poland (pl.)

Putkiewicz, E. (2002). Idź do szkoly. Dodatek do «Gazety wyborczej», 14.09. (pl.)

Radziewicz, J. (1981). Funkcja wychowawcy klasy. Założenia i rzeczywistość.Warszawa, Poland (pl.)

Rościszewska-Woźniak, M. (1998). Organizacjawspółpracywprzedszkolu. Edukacjawprzedszkolu. Warszawa, Poland (pl.)


Повний текстPDF (укр.)  

 


Чжан Сяосін
ORCID iD 0000–0003–2183–500Х
аспірант, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, вул. Пирогова, 9, 02000 Київ, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.4.159163

КРИТЕРІЇ, ПОКАЗНИКИ ТА РІВНІ ВИХОВАНОСТІ ЕТНІЧНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

У статті обґрунтовано підходи до визначення критеріїв, показників та виявлення рівня вихованості етнічної толерантності студентів. Обґрунтовано критерії оцінки вихованості етнічної толерантності студенів (когнітивний, емоційно−мотиваційний, поведінковий), відповідні показники та рівні вихованості (мінімальний, середній, достатній), надано їх змістову характеристику. Визначено перелік діагностичних методів і для оцінки рівнів вихованості етнічної толерантності студентів. Виявлено недоліки в сучасному стані виховної роботи вищих навчальних закладів за напрямом вихованості етнічної толерантності студентів. Здійснено оцінку та аналіз стану вихованостіетнічної толерантності студентів. Розробленнязмістовно-технологічного забезпечення виховання етнічної толерантності студентів засобами музичного клубу визначено як перспективне завдання експериментальної роботи. 

Ключові словавиховання етнічної толерантності;  діагностичні методи;  критерії оцінки вихованості етнічної толерантності;  показники етнічної толерантності;  рівні вихованості. 

Література 

Бернадська Л. В. Теоретичні аспекти виховання толерантності. Теоретичні питання культури, освіти та виховання: зб. наук. пр. / наук. ред. М. Б. Євтуха. Київ: Вид. центр КНЛУ, 2005. Вип. № 29. С. 97–99.
 
Білодід І. К. Словник української мови: в 11 томах. Том 7. Київ: Наукова думка, 1976. 723 с.
 
Перетяга Л. Є. Формування полікультурної компетентності у молоді як засіб запобігання виникнення міжетнічних конфліктів. Освітянські обрії: реалії та перспективи: зб. наук. праць. Київ : Ін−т проф.−тех. Освіти. 2007. №1. С. 229–232.
 
Про затвердження Концепції національно−патріотичного виховання дітей і молоді, заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах (Наказ МОН № 641 від 16.06.15 року).URL:http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/47154 (дата звернення: 17.11.2017).
 
Сисоєва С. О., Кристопчук Т. Є. Педагогічний експеримент у наукових дослідженнях неперервної професійної освіти : навч.−метод. посіб. Луцьк : ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2009. 460 с. 


Повний текстPDF (укр.)   


Маєвська Анастасія
ORCID iD 0000-0002-3535-4365
аспірант, Київський університет імені Бориса Грінченка, бул. І. Шамо, 18/2, 04053 Київ, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.4.163169

СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ ВОКАЛЬНО-ВИКОНАВСЬКОГО РОЗВИТКУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА НА ЗАНЯТТЯХ ІЗ ПОСТАНОВКИ ГОЛОСУ

У статті розглядається проблема вокально-виконавського розвитку майбутнього вчителя музичного мистецтва як складний, важливий, цілісний, багатоплановий процес усвідомлення та вдосконалення. Визначена структура вокально-виконавського розвитку майбутніх учителів музичного мистецтва на заняттях з постановки голосу, що складається із взаємодії таких компонентів: мотиваційно-орієнтаційного, пізнавально-компетентнісного, рефлексивно-оцінювального, самостійно-творчого. Зроблено висновок, що комплекс вищезазначених компонентів (мотиваційно-орієнтаційний, пізнавально-компетентнісний, рефлексивно-оцінювальний, самостійно-творчий) розкриває логіку їх взаємозв’язку, яка віддзеркалює сутність набуття студентами факультетів мистецтв вищих навчальних закладів синтезованих професійних знань, умінь та навичок вокальної діяльності.

Ключові слова: вокально-виконавський розвиток;  музичне мистецтво;  постановка голосу;  структурні компоненти.

Література

Антонюк В. Г. Вокальна педагогіка (сольний спів): підручник. Київ : ЗАТ Віпол, 2007. 173 с.
 
Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. Київ : Либідь, 1997. 374 с.
 
Медушевский В. В. Внемлите ангельскому пению. Минск, 2000. 368 с.
 
Мойсеюк Н. Є. Педагогіка: навч. посіб. 3−є вид., допов. Київ : ВАТ «КДНК», 2001. 608 с.
 
Падалка Г. М. Педагогіка мистецтва (Теорія і методика викладання мистецьких дисциплін): монографія. Київ : Освіта України, 2008. 272 с.
 
Семиченко В. А. Психологические основы процесса профессиональной подготовки студентов вуза: учебное пособие. Полтава, 1989. 86 с.
 
Сучасний словник іншомовних слів: близько 20 тис. слів і словосполучень. Укладачі: О. І. Скопенко, Т. В. Цимбалюк. Київ : Довіра, 2006. 789 с.
 
Дземін Т. Методика вокальної підготовки майбутніх учителів музики на консолідаційних засадах : автореф. дис. … на канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теорія та методика музичного навчання». Київ, 2016. 19 с.
 
Теплов Б. М. Психология музыкальных способностей. Избранные труды в 2−х томах. Москва : Педагогика, 1985. 42 с.
 
Щолокова О. П. Основи професійної художньо-естетичної підготовки майбутнього вчителя: монографія. Київ, 1996. 172 с.
 
Jeremy N. Manternach Voice Use and Self-Reported Voice Health of Preservice. Music Educators Journal of Music Teacher Education, 2015 June 24, 53−66. doi: 10.1177/1057083714525176.


Повний текстPDF (укр.)   

 


Рахманова Оксана
ORCID iD 0000−0002−3356−2611
аспірант, Київський університет імені Бориса Грінченка, бул. І. Шамо, 18/2, 04053 Київ, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.4.169174

 МУЗИКА І КОЛІР У РОЗВИТКУ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧОЇ СИНЕСТЕЗІЙНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

У статті розглядається колір як фізичне явище, здатне викликати певний психоемоційний стан особистості. Особлива увага акцентується на розкритті ідейного задуму художнього або музичного твору за допомогою кольорового ладу. Зроблено висновок, що синестезія в звуці та кольорі виникає ненавмисно на різних рівнях нервової діяльності людини (від інстинкту до інтелектуальних дій), а звук і колір впливають на  функції організму. Синестезія визначається зв’язком між вегетативним станом організму, звуковою природою музики і формою вираження синестезії в художньо-творчій діяльності молодших школярів.  

Ключові слова:  інтеграція;  колір;  молодші школярі;  музика;  синестезія;  художньо-творча синестезійність. 

Література  

Аристотель. Поэтика. М.: Лабиринт, 2000. 342 с.
 
Галеев, Б. М. Синестезия и музыкальное пространство. Музыка − культура – человек: сборник. Вып. 2. Свердловск: УрГУ, 1991. С. 36−43.
 
Зеленина Е. О. Синестезия как проблема педагогики музыкального воспитания и образования: развитие слухо−зрительных интермодальных ассоциаций. С.–Петербург: Астерион, 2010. 174 с.
 
Ленский Г. С. Изобразительное искусство в системе начального образования. Вопросы художественного развития школьников на занятиях изобразительным искусством.  Москва : АПН СССР, 1981.  328 с.
 
Лукьянец Н. Г. Интеграция цвета и музыки в цветомузыку, её восприятие. Москва : КИнЭУ, 2006. 269 с.
 
Рапацевич Е. С. Педагогика: Большая современная энциклопедия. Минск : «Современное слово», 2005. 720 с.
 
Ражников В. Г. Школа настроения — методика развития художественного сознания детей. Москва, 1993. 135 с.
 
Томашева А. А. Развитие синестезии у детей в учебном процессе музыкальной школы. Ценностно−смысловые ориентации и стратегии управления развития образовательных учреждений: материалы всерос. науч.−практ. конф. «Четвёртые Чередовские чтения», 29 октрября 2006 г. Омск : ОмГПУ, 2006. 118–147 с.
 
Янышин П. В. Эмоциональный цвет. Эмоциональный компонент в психологической структуре цвета . Самара : СамГПУ, 1996. 218 с.
 
Ásgeirsson A. G., Nordfang M., Alrik Sørensen T. Components of Attention in Grapheme−Color Synesthesia: A Modeling Approach. PLoS ONE. Sience. 2015. 10(8). P. 179. doi: 10.1371/journal.pone. 0134456.
 

 
Повний текстPDF (укр.)