Scientific journal The Pedagogical Process: Theory and Practice

ІНОЗЕМНА МОВА ЯК ЧИННИК ПРОФЕСІЙНОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТА  

Виклики суспільства інформаційного рівня зумовлюють увагу до людини як мовної особистості, її здатності до особистої оцінки, інтерпретації інформації. Технологізація майже усіх сфер суспільного життя витісняє із соціуму багато видів традиційної людської діяльності, що посилює значення особистісної складової у професійному становленні студента, яка уможливлює його самоактуалізацію та майбутню професійну самореалізацію.

Для успішної професійної самореалізації необхідно формувати мотивацію «самоактуалізації», яка асоціюється з бажанням людини стати тим, ким вона може бути, відбутися як особистість. Людина, яка досягла рівня самоактуалізації, досягла вершини свого потенціалу та глибини світосприйняття, повного розкриття своїх талантів, здібностей та можливостей.

Значно сприяє цьому процесові вивчення іноземних мов, яке прискорює особистісне становлення та вдосконалює світоглядну культуру майбутнього фахівця, посилює конкурентоспроможність та забезпечує успіх у професійній діяльності.

Творчий характер мови, ця безперервна діяльність, що перетворює «звук у вираження думки» у процесі інтенсивного навчання іноземної мови вивільняє величезний запас неусвідомлених резервних можливостей людини щодо запам’ятовування, усвідомлення та спілкування, створює умови для максимального виявлення інтелектуального потенціалу особистості, розвитку її емоційної та мотиваційної сфер.

Ключові слова: іноземна мова;  культурний досвід;  мовна особистість;  мотивація;  особистісно-професійне становлення;  поняттєве мислення;  резервні можливості;  самоактуалізація;  самореалізація;  світоглядна культура;  студент-майбутній фахівець.

Література

Головешко Б. Р. Мотиваційно-ціннісне спрямування майбутніх фахівців з менеджменту на успішну професійну діяльність. Науковий огляд. 2016. № 1 (22). С. 35–43.

Китайгородская Г. А. Методика интенсивного обучения иностранным языкам. Москва: Высшая школа, 1986. 344 c.

Кочерган М. П. Загальне мовознавство: підручник. Київ: Видавничий центр «Академія», 2003. 464 с.

Лозанов Г. Суггестопедия при обучении иностранным языкам. Методы интенсивного обучения иностранным языкам: сборник научных трудов. 1973. Вып. 1. С. 9–17.

Ніколаєва С. Ю., Шерстюк О. М. Сучасні підходи до викладання іноземних мов. Іноземні мови. 2002. № 1. C. 39–46.

Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии. Москва, 1993. 656 с.

Холодная М. А. Психология интеллекта: парадоксы иисследования. Загальна психологія: хрестоматія: навчальний посібник. Укладачі: О. Скрипченко, Л. Долинська, З. Огороднійчук та ін. Київ: Каравела, 2007. С. 229–240.

Bruner J. S. The relevance of education. New York: Norton, 1973. 196 р.

Lakoff G. Women, Fire and Dangerous Things: What Categories Reveal about the Mind. Chicago: University of Chicago Press, 1987. 616 р.

Maslow A. Motivation and Personality. New York: Harper, 1951. 340 p.

Swets P. W. The art of talking so that people will listen: getting through to family, friends and business associates. New York: Simon & Schuster Publ., 1983. 208 р.

Talmy L. Toward a cognitive semantics. Cambridge, MA: MIT Press, 2000. 565 р.

Повний текст: PDF (укр.)