Катерина Педько
ORCID iD 0000-0002-9416-8802 
здобувач, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, вул. Андріївська, 15, 02000 Київ, Україна,  This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2018.3.114121

ВПЛИВ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ НА СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ
 
У статті представлено теоретичний аналіз поняття соціального капіталу та соціальної активності особистості. Соціальний капітал тлумачиться автором як активна форма реалізації соціальних зв’язків, які можуть виступати ресурсом отримання вигоди. В якості компонентів соціального капіталу виділено доступність до ресурсів соціальної мережі актора, соціальну довіру та готовність до взаємодопомоги. Мета статті полягає у виявленні особливостей впливу соціальної активності на соціальний капітал внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО). Особливості впливу соціальної активності на соціальний капітал ВПО аналізуються автором за допомогою порівняння двох вибірок: ВПО (N=100 осіб) та особи, які не змінювали місце проживання (N=100 осіб). Проведений двофакторний дисперсійний аналіз. У результаті дослідження виявлено вплив соціальної автономії на показники ресурсу соціальних інститутів та соціально-професійного ресурсу, а також встановлено вплив соціальної адаптивності на показники емоційного ресурсу ВПО та показники вертикального індивідуалізму, виявлено вплив соціальної активності на показники міжнародного ресурсу ВПО.
 
Ключові слова:  внутрішньо переміщені особи;  ресурс;  соціальна активність;  соціальний капітал.

Література

Балабанова Л. М. Психологічні особливості рефлексії вимушених переселенців. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2017. Вип. 22. С. 51–59.

Блинова О. Є. Соціально-психологічні особливості ставлення приймаючої спільноти до вимушених переселенців. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Психологічні науки. 2017. Вип. 3. Т. 2. С. 136–141.

Блозва П. І. Соціальний капітал як психологічний ресурс становлення політичної культури: модель емпіричного дослідження. Наукові студії із соціальної та політичної психології. 2016. Вип. 37 (40). С. 114–125.

Духновский С. В. Диагностика межличностных отношений. Санкт-Петербург: Речь, 2010. 141 с.

Енциклопедія сучасної України. Т. 1. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=43541 (дата звернення: 28.08.2018).

Зінченко О. С. Теоретичні засади дослідження соціально-психологічної адаптації внутрішньо переміщених осіб. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. 2015. № 4 (29). С. 47–53.

Кожем’якіна О. М. Довіра та соціальний капітал: просторова ціннісно-нормативна інтерпретація. Демографія та соціальна економіка. 2016. № 1 (26) С. 118–131. doi: 10.15407/dse2016.01.118.

Коулман Дж. Капитал социальный и человеческий. Общественные науки и современность, 2001. № 3. С. 121–139. URL: http://ecsocman.hse.ru/data/217/076/1232/011kOULMAN.pdf (дата звернення: 03.05.2018).

Ніздрань О. А. Методичні засади дослідження зв’язку психологічного здоров’я і соціального капіталу осіб із низьким економічним статусом. Педагогічний процес: теорія і практика. 2015. № 3–4 (48–49). С. 49–53.

Патнам Р. Творення демократії: Традиції громадської активності в сучасній Італії. Київ: Основи, 2001. 302 с.

Позняк С. І. Семантичні координати соціальної взаємодії у політичній картині світу студентської молоді. Проблеми політичної психології. 2014. Вип. 1 (15). С. 86–95.

Семків І. І. Соціальний капітал як чинник громадянської активності студентської молоді: психологічна модель: дис. … канд. психол. наук: 19.00.11. Львів, 2009. 268 с. 

Татарко А. Н., Лебедева Н.М. Методы этнической и кросс-культурной психологии. Москва: Издательский дом Высшей школы экономики, 2011. 163 с.

Фетискин Н. П., Козлов В. В., Мануйлов Г. М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. Москва: Изд-во Института психотерапии, 2002. 339 с.

Фукуяма Ф. Доверие. Социальные добродетели и путь к процветанию. Москва: ООО «Изд-во АСТ»; ЗАО НППП «Ермак», 2004. 730 с.

Повний текст: PDF (укр.)