Людмила Никоненко
ORCID iD 0000-0002-6770-0533
молодший науковий співробітник лабораторії психології політико-правових відносин, Інститут соціальної і політичної психології НАПН України, вул. Андріївська, 15, 02000 Київ, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://doi.org/10.28925/2078-1687.2018.3.105113

ФАКТОРНА СТРУКТУРА ОТРИМАННЯ СТУДЕНТАМИ ІНФОРМАЦІЇ ПОЛІТИКО-ПРАВОВОГО ЗМІСТУ І ЇХ ДОВІРИ ДО НЕЇ
 
Представлено результати емпіричного дослідження факторних структур використання студентами джерел інформації політико-правового змісту та довіри до них в умовах воєнного конфлікту РФ і України. З’ясовано, що для отримання інформації студенти найчастіше звертаються до джерел з мінімальною соціальною дистанцією (соціальні мережі, тематичні Інтернет-сайти, друзі, знайомі, члени родини). Найрідше користуються інформацією від методистів з виховної роботи, служителів церкви та активістів релігійних громад.
 
Реконструйована шестифакторна модель користування джерелами, яка включає шкали: 1) отримання інформації від головних суб’єктів політико-правової взаємодії; 2) отримання інформації від медіа; 3) отримання інформації від функціонерів ЗВО; 4) отримання інформації від студентів; 5) джерела з мінімальною соціальною дистанцією; 6) отримання інформації від релігійних організацій.
 
Найбільше студенти довіряють членам родини, друзям, знайомим; викладачам; представникам громадянського суспільства. Антилідерами довіри є політики, активісти політичних партій, представники органів влади. Побудована п’ятифакторна модель, яка  включає шкали: 1) довіра до представників освітнього середовища ЗВО; 2) довіра до медіа; 3) довіра до близького оточення; 4) довіра до представників громадянського суспільства; 5) довіра до представників органів влади.
 
Ключові слова: воєнний конфлікт РФ і України;  довіра до інформації;  інформація політико-правового змісту;  студенти.

Література

Гусєв І. М. Психологічні особливості впливу використання медіапрактик на ставлення до інститутів влади. Значимість психології в сучасному суспільстві. Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2016. С. 55–59.

Духневич В. М. До розуміння соціально-психологічної сутності політико-правової свідомості. Актуальні проблеми юридичної психології. 2014. С. 269–271.

Жадан І. В. (ред.). Соціальні уявлення молоді: особливості та шляхи формування. Колективна монографія. Київ: Міленіум, 2007. 264 с.

Краснякова А. О. Інтернет-комунікація як чинник становлення політичної суб’єктності особистості. Проблеми політичної психології. 2015. Вип. 2. С. 243–253.

Никоненко Л. Медіапрактики як чинник становлення політико-правової свідомості студентів. Психологічні науки: проблеми і здобутки. 2015. Вип 8. С. 144–168.

Осадько О. Ю. Саногенний потенціал діалогічної позиції особистості в ситуації особистісної значущості стосунків з ідейним опонентом. Київ: КиМу, 2014. С. 88–103.

Позняк С. І. Ресурси громадянськості: соціально-психологічна складова: методичні рекомендації. Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. 136 с.

Сіверс З. Ф., Духневич В. М., Осадько О. Ю. Прикладні аспекти становлення політико-правової свідомості молоді. Кропивницький: Імекс ЛТД, 2017. 178 с.

Шмідт Я. Нова мережа: ознаки, практики і наслідки веб. 2.0. Київ: Центр вільної преси, 2013. 284 с.

Cogan J., Kubow P. Multidimensional citizenship: Educational policy for the 21st Century. Omaha: University of Nebraska, 1997. 60 p.

Coleman J. S. Foundations of social theory. Cambridge, AM: Harvard University Press, 1990. 1024 p.

Fagan J., Tyler T. R. Legal Socialization of Children and Adolescents. Social Justice Research. 2005. Volume 18. Issue 3. P. 217–241. doi: http://dx.doi.org/10.1007/s11211-006-0621-4.

Flanagan C. Young People’s Civic Engagement and Political Development. Handbook of Youth and YoungAdulthood: New Perspectives and Agendas / Furlong A. (ed.). London: Routledge, 2009. P. 293–300.

Renshon S. A. Psychological Needs and Political Behavior: A Theory of Personality and Political Efficacy New York: Free Press, 1974. 300 p. 


Повний текст: PDF (укр.)